Верховна Рада підтримала законопроект про реструктуризацію кредитних зобов'язань з іноземної валюти в національну.
Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів генеральний директор ТАС-Коммерцбанк Полховський Ігор та і керуючий партнер інвестиційної компанії Capital Times Ерік Найман.
«Зараз є дві організації, які дуже активно співпрацюють з Верховною Радою - це Незалежна асоціація банків України і Іпотечний союз. Саме вони і будуть шукати варіанти з приводу рішення валютних кредитів, заборгованостей і ціноутворення, і важливо, щоб ці варіанти підійшли не лише клієнтам, а й банкам. Тому що банки не нав'язували свої умови позичальникам, це було добровільне рішення кожної людини, брати чи не брати кредит. Однозначно скажу, що жоден банк не піде на списання кредитної заборгованості. Тому, що виникає відразу ж питання: за рахунок кого вона має бути? За рахунок банку? Так у банку немає такого резерву, щоб не залишитися в збитку», - розповідає Полховський Ігор.
У той же час, Ерік Найман вважає, що банки в даній ситуації, в принципі, нічого не вирішують, це питання зможе вирішити тільки уряд.
«Бюджет формує не банк, а уряд, і якщо будуть виділені гроші на порятунок позичальників, тоді можна говорити, що питання кредитування буде закрито. Що відносно, самих банків, то глава правління може переглянути умови кредитування, розбити наприклад суму заборгованості за кредитом, якщо вона велика, на дві окремі, поміняти процентні ставки, тобто якимось чином «пом'якшити» умови кредитування, але знову ж таки при певних умовах і для позичальника і не у збиток доходам банку», - пояснює Найман.
Продовжуючи, Ігор Полховський говорить про те, що Верховна Рада підтримала законопроект про реструктуризацію кредитних зобов'язань з іноземної валюти в національну, і документ передбачає випадки, в яких кредити фізичних осіб підлягають в переказ валютного кредиту в гривневий за курсом на момент укладення кредитного договору.
«Щоб розраховувати на реструктуризацію, згідно з проектом, позичальник не повинен мати іншого житла, прострочених виплат - крім того, його борг перед банком не повинен перевищувати 1 млн грн. Решту суми кредиту запропоновано виплачувати двома частинами. Перша частина дорівнює сумі боргу, за курсом договору. Її позичальник виплачує за старими умовами валютного договору, але в гривні. Друга частина боргу являє собою суму, що утворилася внаслідок різкого підвищення курсу долара, того, який є зараз», - пояснює Полховський.
Слід зауважити, що одна з умов з приводу переведення з валютних кредитів у гривневі - це, якщо це іпотека, треба, щоб клієнт обов'язково проживав у цій квартирі. Якщо ж вона ще не добудована, то в такому випадку законопроект теж передбачає можливість реструктуризації. Тільки в даному випадку об'єктом іпотеки виступає не те житло, де особа безпосередньо має проживати і де повинно бути зареєстровано її місце проживання, а майнові права на житло, яке повинно бути побудоване, проте з певних причин не було. У цьому випадку людина також може вимагати проведення реструктуризації її валютних зобов'язань. Але основна умова - це житло має бути єдиним. Як це буде доводитися - не зовсім зрозуміло, але швидше за все банки в цьому випадку будуть вимагати надання будь-якої інформації про відсутність іншої власності.
Читайте також: За минулий рік Абромавічус заробив в Україні більше восьми мільйонів
Стрімке зростання обсягів простроченої заборгованості за кредитами спостерігається на банківському ринку з початку нинішнього року. Якщо в 2012 році цей показник скоротився на 8,5% – до 72,520 млрд гривень, а в 2013-му на 3,29% – до 70 178 млн гривень, то у січні 2014 тенденція змінилася на протилежну.
Слід зазначити, що змінюють схему нарахування відсотків наступні банки: «Укрсоцбанк», «OTП Банк», «Райффайзен Банк Аваль», «УкрСиббанк».
Нагадаємо, влітку Рада розглядала й інші законопроекти, спрямовані на врегулювання проблеми з погашенням валютних кредитів, які передбачали перерахунок кредитів за курсом 5,05 грн за долар або 7,99 грн за долар, однак вони не були підтримані.
Статті по темі:
Курс гривні до долара: чи варто чекати стабілізації?
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»