Бюджет повномасштабної війни: які основні показники закладено на 2023 рік і на що держава витрачатиме гроші

У Верховній раді зареєстровано проєкт бюджету на 2023 рік. Враховуючи, що війна триває в Україні вже понад вісім років, уряд і раніше щороку збільшував витрати на нацбезпеку та оборону. Але у 2023 році через повномасштабне вторгнення росії ця стаття витрат буде безпрецедентною – майже 50% усього держбюджету. Під час складання нового бюджету Кабмін, за словами Дениса Шмигаля, взяв за основу «консервативний середньопесимістичний розрахунок». Як підкреслюють експерти, ймовірно, уряд виходив із того, що війна триватиме весь наступний рік. На що в таких складних умовах Україна витрачатиме кошти, звідки очікує надходжень та які основні показники закладені у кошторисі, розбиралося «Слово і діло».

Основні показники проєкту бюджету-2023

Загальна сума доходів держбюджету прогнозується на рівні 1 трлн 279,1 млрд гривень (цього року, згідно з останніми змінами до бюджету, планується отримати 1 трлн 553 млрд гривень).

Витрати держбюджету-2023 плануються на рівні 2 трлн 573,4 млрд гривень. Для порівняння: у версії бюджету на 2022 рік, ухваленій до війни, витрати було закладено у розмірі 1 трлн 497,7 млрд гривень, а протягом року заплановані витрати зросли до 2 трлн 678 млрд гривень.

Таким чином, дефіцит бюджету складе 1,29 трлн гривень за рік або 20% ВВП (як було в попередні роки, можна подивитися на інфографіці).

Як заявили в Міністерстві фінансів, перекрити такий дефіцит планують за рахунок державних запозичень обсягом 1686,8 млрд грн. 94% запозичень будуть зовнішніми.

Граничний обсяг державного боргу наступного року становитиме 6,406 трлн гривень.

Що наступного року буде з ВВП, інфляцією та курсом

За словами Дениса Шмигаля, ВВП наступного року зросте на 4,6% у реальному вираженні та на 37% – у номінальному. Нагадаємо, до повномасштабної війни очікувалося, що у 2022 році ВВП зросте на 3,8%, але тепер уряд очікує падіння до кінця року на 35-40%.

Інфляція наступного року може становити 30%. У початковій версії бюджету-2022 було закладено індекс споживчих цін на рівні 6,2%, але через війну Національний банк прогнозує, що він буде вищим за 30%.

Курс долара у бюджеті-2023 закладено на рівні 42 гривень. «З умовою емісії та інфляції, яка є у всій Європі, у світі і, вочевидь, у нас, ми очікуємо, що середньозважений курс буде близько 42 гривень за долар. Він коливатиметься», – прокоментував прем'єр.

Мінімальна зарплата наступного року не зростатиме – вона становитиме 6,7 тисяч гривень. Цього року мінімалка має зрости лише один раз. «Поки що ми як уряд не бачимо можливості і не маємо можливості збільшити мінімальну заробітну плату. Ми розуміємо, що наші основні витрати йдуть на армію, основні кредитні кошти партнерів йдуть фактично на соціалку», – пояснив Шмигаль.

Прожитковий мінімум на 2023 рік закладено 2 тисячі 589 гривень на одну людину.

Доходи держбюджету: звідки очікуються надходження у 2023 році

Кабмін наступного року очікує отримати:

  • 129 млрд гривень від податку на доходи фізосіб

  • 132 млрд від податку на прибуток підприємств

  • 120,6 млрд рентної плати

  • 462 млн ренти за лісові ресурси

  • 856,4 млн ренти за водокористування

  • 116,8 млрд ренти за видобуток та використання надрами

  • 2,1 млрд ренти за користування радіочастотним ресурсом

  • 320,9 млн ренти за транспортування

  • 596,3 млрд від ПДВ

  • 35,2 млрд ввізного мита

  • 137,3 млрд акцизного податку

  • 7,3 млрд частини чистого прибутку та дивідендів

  • 1,59 млрд від азартних ігор

  • 1,9 млрд доходів від кредиторів

  • 45,5 млрд надходжень від бюджетних установ

Крім того, в уряді прогнозують отримання 6 млрд гривень від приватизації державного майна. Вкотре нагадаємо, що ще жодного разу продаж держмайна навіть близько не приносив очікуваного доходу. Які суми хотіли отримати і що було зрештою – дивіться на інфографіці.

Витрати бюджету: що у 2023 році буде у пріоритеті

Головний пріоритет наступного року — це, безумовно, національна безпека та оборона: на цей сектор у бюджеті передбачено 1 трлн 141,1 млрд гривень або 17,8% ВВП. Кошти підуть на зарплати військовим, забезпечення армії, ремонт та закупівлю техніки та зброї.

«З кожної бюджетної гривні 50 копійок піде на армію та безпеку, ще 35 копійок – на соціальні виплати, медицину та освіту. Все зрозуміло та прозоро», – зазначив Шмигаль.

Друга за розміром стаття видатків – пенсійне забезпечення та соціальний захист, на це передбачено 835 млрд гривень. Зокрема, на соціальний захист дітей та сімей закладено 27,3 млрд гривень; на соцзахист громадян, які потрапили у тяжкі обставини – 66,6 млрд гривень; на підтримку малозабезпечених сімей – 72,9 млрд гривень; на пенсії – 233 млрд гривень.

На охорону здоров'я у 2023 році хочуть витратити 175,7 млрд гривень, зокрема на програму медичних гарантій – 147,2 млрд (а на цей рік було закладено 157,3 млрд). «Тут також основний фокус на реабілітації, психологічній підтримці, реімбурсації ліків, закупівлі медичних засобів, пов'язаних із відновленням втрачених кінцівок», – зазначив в інтерв'ю «Суспільному» міністр фінансів Сергій Марченко.

На освіту закладено 155 млрд гривень. Наприклад, у бюджеті є субвенція місцевим бюджетам на облаштування безпечних умов у закладах освіти – 1,5 млрд грн.

На підтримку ветеранів війни закладено 6,8 млрд гривень, на резервний фонд – 17,4 млрд гривень, на Фонд розвитку підприємництва – 16 млрд гривень, надання грантів бізнесу – 1,37 млрд гривень.

Крім того, буде створено Фонд ліквідації наслідків збройної агресії у розмірі 19 млрд гривень. За словами Шмигаля, у фонді планується акумулювати конфісковані кошти рф та росіян, а також міжнародну допомогу для відновлення України.

Витрати на утримання органів влади урізані на понад 11 млрд

Витрати на утримання органів влади, крім сектора безпеки та оборони, скоротили на 11,6 млрд гривень. Які витрати було заплановано на поточний рік, можна подивитися на інфографіці.

За словами Ярослава Железняка, найбільше скоротять бюджети:

  • Міністерства енергетики – на 97%, передбачено 2,5 млрд гривень. Це сталося за рахунок виключення компенсації ПСО та врегулювання заборгованості перед суб'єктами ринку.

  • Міністерства економіки – на 86% (3,2 млрд гривень). Витрати Держспоживслужби наразі перейшли до Кабміну, крім того завершилася програма Єпідтримка.

  • Міністерства цифрової трансформації – на 86% (616,1 млн гривень).

  • Міністерства розвитку громад та територій – на 74% (604,4 млн гривень).

  • Міністерства інфраструктури – на 65% (3,4 млрд гривень).

При цьому зросли витрати на Кабінет міністрів за рахунок Держпродслужби.

На 41% більше отримає Головне управління розвідки Міністерства оборони (11,6 млрд гривень), на 37% – Міністерство оборони (857,9 млрд гривень), на 13% – Міністерство у справах ветеранів (6,8 млрд гривень).

Трохи зростуть бюджети Міністерства закордонних справ (+5%), Служби безпеки України (+4%), Міністерства фінансів (+3%), Міністерства внутрішніх справ (+2%).

На Державне управління справами у бюджеті-2023 заклали 2,7 млрд гривень (зокрема, на обслуговування та організаційне, матеріально-технічне, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності президента та ОПУ – трохи більше мільярда), на Управління справами Апарату Верховної ради – 2, 5 млрд гривень, на Управління державної охорони – 2,2 млрд гривень.

На судову систему передбачено:

  • Державна судова адміністрація – 16,3 млрд гривень

  • Верховний суд – 1,8 млрд

  • Конституційний суд – 270,7 млн

  • Вищий антикорупційний суд – 293,6 млн

Зменшили також витрати на антикорупційні органи:

  • Національне антикорупційне бюро – 1,21 млрд гривень

  • Національне агентство з питань запобігання корупції – 728,6 млн грн

Нагадаємо, «Слово і діло» разом з експертами розбиралося, наскільки реалістичними є вказані в проєкті бюджету цифри.

Олександра Худякова, спеціально для «Слово і діло»

АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО