Відчуття рівноваги: як довго триватиме період стабільності курсу гривні

Олександр Радчукполітолог

Від початку року гривня стабільно відвойовує свої позиції в інших валют. Станом на кінець березня – національна валюта зміцнилася на 2%. Весняні місяці – традиційно сприятливий період для курсу гривні, утім такий стан речей не перестає дивувати, адже вітчизняна економіка не у найкращому стані, а кількість викликів не зменшується.

До пандемії коронавірусу та чергових жорстких локдаунів, невизначеності у співпраці із Міжнародним валютним фондом, додалася ще й несприятлива ситуація на східних кордонах України, біля яких Росія продовжує стягувати війська із відверто провокативними намірами.

На цьому тлі гривня зберігає олімпійський спокій, а відсутність панічних настроїв серед українців та будь-якого ажіотажу біля пунктів обміну валют та у банках – начебто додає впевненості у завтрашньому дні. Чи справді національна валюта може похвалитися такими райдужними перспективами й у розрізі наступних місяців?

Грошей вистачає

Більшість експертів сходяться у думці, що без так званих «чорних лебедів» у найближчі 2 місяці курсу гривні нічого не загрожує. Навпаки: нацвалюта може ще більше зміцнитися, або продовжить своє спокійне існування у коридорі 27,6 – 27,8 грн за долар.

Цьому сприяють три основних та два «допоміжних» чинники.

По-перше, постійна цікавість нерезидентів в інвестування в ОВДП. Наразі загальна сума вкладень складає більше 100 мільярдів гривень, і навіть зниження відсоткової ставки не надто відлякує інвесторів – вони все рівно отримують хороший заробіток у межах 9-12% річних, гарантованих під державні облігації. Такі ставки – одні з найвищих в світі, тож інвестори готові ризикувати.

По-друге, ще краще відчувати ґрунт під ногами гривні допоможуть аграрії, які розпочали продаж іноземної валюти для проведення весняних польових робіт.

По-третє, попит на українську експортну продукцію не знижується – навіть попри кризові явища у світовій економіці, спричинені пандемією коронавірусу.

Ще двома «допоміжними» факторами стабілізації для національної валюти є рекордна сума золотовалютних запасів НБУ (які становлять близько 28 мільярдів доларів) та перекази українців з-за кордону, які торік лише зросли до офіційної суми у більш ніж 12 мільярдів доларів.

Загалом таке враження, що українська економіка наразі не відчуває нестачі валюти, що могло би більш сприятливо позначитися на процесі кредитування реального сектору економіки з боку банківської системи. Проте саме цей аспект досі залишається найбільш незрозумілим – за наявності достатньої грошової маси, підкріпленій валютою, умови надання кредитів все ще залишаються занадто жорсткими як для більшості малих та середніх підприємців, так і пересічних українців.

Фактор «у мінус»

Краще спрогнозувати поведінку гривні до кінця поточного року вдасться вже у червні – саме у перший літній місяць в уряді начебто очікують нового раунду перемовин із МВФ та ЄС щодо надання чергового траншу кредиту і макрофінансової допомоги.

Для цього Україні потрібно виконати кілька вимог, зокрема це і судова реформа та посилення відповідальності за недобросовісне декларування. Чутливим є питання функціонування НАБУ, адже в МВФ наголошують на важливості зберегти за цим антикорупційним органом реальну незалежність від політичних процесів.

Та навіть якщо із МВФ не вдасться досягти згоди влітку, перемовини продовжаться восени. В такому разі курс гривні може «просісти» до 28,2-28,5 гривень за долар. А найпесимістичніший прогноз, яким діляться експерти, є девальвація нацвалюти до 29,5 гривень за долар.

Та, схоже, і громадяни, і бізнес, відповідно до соціологічних та профільних опитувань, ще у 2020-му були готові до «моральної межі» у 29-30 гривень за долар. На такі цифри український бізнес орієнтується вже близько року, навіть попри більш оптимістичні прогнози НБУ та уряду. Цікавим залишається й те, як поведе себе регулятор у разі несподіваних «стрибків» національної валюти у бік зниження. Адже нинішні золотовалютні запаси дають змогу впевнено почуватися 2-3 місяці навіть за найдраматичніших сценаріїв, з якими може стикнутися українська економіка.

Олександр Радчук, спеціально для «Слово і діло»

АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО