Карантин та сезонні коливання: чому зріс долар і яким буде курс валют до кінця весни

Читать на русском
Яким буде курс валют на міжбанку та в обмінниках до кінця весни 2021 року  ‒ прогнози експертів.
Курс валют на веснуСлово і діло

Уже тривалий час долар тримається на позначці у майже 28 гривень, а ціни на харчі продовжують зростати. Що вплинуло на такі зміни курсу та чи стабілізується він до кінця весни, «Слово і діло» розбиралося разом з експертами.

Курс валют: прогноз експертів

Як зазначив у коментарі «Слово і діло» голова експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру Борис Кушнірук, до кінця весни долар коливатиметься між 27 та 28 гривнями, а до осені ми спостерігатимемо стабілізацію курсу.

«Якщо дивитися на ситуацію на міжбанку, то гривня почала зміцнюватися. На поведінку долара впливає ціла сукупність чинників, від сезонних коливань і до співпраці з МВФ, однак ми бачимо, що у перспективі приплив валюти в країну буде більшим, аніж відтік з неї», ‒ зазначив Кушнірук.

За словами експерта, важливо, аби Нацбанк не дозволив гривні занадто зміцнитись, бо це погано насамперед для національних товаровиробників.

Аналітик пояснює, що з березня до початку квітня зростання долара є традиційним явищем, оскільки дочірні компанії закордонних підприємств саме у цей період виплачують їм дивіденди. Також не варто забувати, що уряду необхідно платити за облігаціями.

«Є частина облігацій, які перебувають в руках нерезидентів і якщо вони захочуть вийти з українського ринку, то купуватимуть для цього валюту, що створить додатковий тиск на неї. А може бути і зворотна ситуація, бо аналітика показує, що зараз вигідно купувати облігації. В такому разі ми будемо спостерігати значне, але не тривале зміцнення гривні», ‒ зазначив Кушнірук.

Крім того, свою роль у курсі валют відіграв карантин:

  • по-перше, значно зменшилась кількість українців, які поїхали на сезонну роботу за кордон, що зупинило притік грошей в країну;
  • по-друге, українці не поїхали відпочивати в інші країни і це уже зупинило відтік грошей.

Своєю чергою інвестиційний аналітик Вадим Бардась дає дещо невтішний прогноз для гривні. Він пояснює, що після заяв Федеральної резервної системи США про завершення політики подальшого збільшення QE капітал почав відходити з ринків країн, котрі розвиваються.

QE (кількісне пом'якшення) ‒ це політика центрального банку, яка наповнює економіку додатковими грошима, щоб збільшити інвестиції в приватний сектор і спровокувати зростання споживання.

«Нерезиденти уже надали заявки на продаж боргу України, а ціни на пшеницю та метал почали зменшуватися. В цілому в Україні почалось розбалансування валютного ринку: у березні пропозиція долара скоротилася на 15% на фоні не суттєвого зростання гривневого обороту на 2-3%», ‒ наголосив Бардась.

Крім того, за його словами, Україна виплачуватиме зовнішні борги у Q2, Q3 і Q4 на $2,2b, $3,9b і $2,1b відповідно.

«Також на фінансову безпеку країни впливає повільний прогрес у співпраці з МВФ. Ми очікуємо на підвищення волатильності на валютному ринку України, однак Нацбанк буде утримувати курс долара в межах 28-28,5 гривень», ‒ запевнив економічний експерт Європейського аналітичного центру.

Співпраця України з МВФ: на якому етапі перемовини

Попри позицію аналітиків, міністр фінансів України Сергій Марченко запевняє, що у переговорах країни з Міжнародним валютним фондом є постійний прогрес. Дискусійними залишаються тільки питання антикорупційної політики, судової реформи, ринку газу та електроенергії. Тобто Україна має повернутись до своїх зобов'язань перед Фондом.

«Ми в активній стадії, серйозно просунулися. У фіскальній частині у нас абсолютно немає проблем із місією Фонду. Залишаються дискусійними питання антикорупційної політики, зокрема антикорупційної інфраструктури Національного агентства з питань запобігання корупції, відновлення незалежності Національного антикорупційного бюро України, також питання стоїть щодо судової реформи та йде активне обговорення щодо ринку газу й електроенергії», – розповів він.

Йдеться про ті зобов'язання, котрі підписані в останньому меморандумі.

Нагадаємо, цьогоріч Україна має погасити майже 1,7 млрд дол. боргу перед МВФ, а загалом до 2036 року наша держава має повернути 8,06 мільярда SDR, що еквівалентно 11,69 млрд дол.

Натомість Україна очікує отримати від МВФ два транші по 700 млн дол., які не були надані у 2020 році.

Раніше наші аналітики порівнювали, як змінилися ціни, курс валют і тарифи через два роки після президентських виборів.

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps


Підписуйтесь на наш аккаунт в Telegram, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал