Вища рада правосуддя повернула генеральній прокурорці Ірині Венедіктовій чотири клопотання про відсторонення керівництва та суддів Окружного адміністративного суду міста Києва, а за результатом розгляду ще двох – відмовила у задоволенні.
Такі рішення 1 вересня ухвалили члени ВРП, повідомляє «Слово і діло».
Спочатку Вища рада правосуддя повернула генпрокурорці клопотання про відсторонення від здійснення правосуддя голови Окружного адмінсуду Києва Павла Вовка. На думку членів органу, НАБУ і САП неналежним чином вручили підозру Вовку, коли той перебував у відпустці. Втім, за словами прокурора САП Сергія Козачини, керівнику ОАСК 20 серпня особисто вручили повідомлення про підозру, проте ВРП цей факт проігнорувала.
Через таку саму причину ВРП повернула керівнику Офісу генпрокурора клопотання про відсторонення заступника Вовка-судді Володимира Келеберди, а також суддів ОАСК Олексія Огурцова та Ігоря Погрібніченка.
Водночас два клопотання про відсторонення орган таки розглянув. Зокрема, ВРП відмовила у відстороненні заступника голови ОАСК Євгена Аблова. На думку органу, у його підозрі використані матеріали прослуховування із іншого кримінального провадження і зроблено це нібито без дозволу суду. Також ВРП відкинули ризики перешкоджання слідство збоку Аблова та незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних.
Крім того, ВРП не захотіла відстороняти від здійснення правосуддя й судді Ігоря Качура. Причини ті самі – використання в підозрі прослуховування з іншого провадження без дозволу суду і відсутність ризиків.
Раніше НАБУ і САП оприлюднили аудіозаписи розмов з кабінету Вовка, на яких зафіксовані нібито зв'язки керівника Окружного адмінсуду Києва з членами ВРП. На підставі цих матеріалів САП намагалася відвести від розгляду клопотання про відсторонення Вовка члена ВРП Павла Гречківського, проте орган відмовився.
Нагадаємо, НАБУ і САП повідомили про підозру голові ОАСК Вовку, Аблову, керівнику ДСА Холоднюку та іншим. За версією слідства Вовк організував і створив злочинну організацію. Як вважають детективи, ця злочинна організація ухвалювала замовні рішення у власних інтересах, а також в інтересах політичних еліт та бізнес-кіл. Зокрема, для цього голова ОАСК нібито використовував схему з подання штучних, надуманих, адміністративних позовів від підставних громадських організацій чи фізичних осіб до свого ж суду з подальшим «надшвидким» їх розглядом та з наперед визначеним результатом.
Пізніше в Національному бюро оприлюднили частину матеріалів прослуховування кабінету Вовка. Журналіст «Слово і діло» розібрався, у чому саме підозрюють керівника ОАСК та інших фігурантів плівок.
Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps