Боротьба за землю: як у Верховній раді минув тиждень

У вівторок, 4 лютого, стартувала робота третьої сесії Верховної ради. Почати її, як і попередню, народні депутати сподівалися з блискавичних рішень – низки змін до Конституції України, ухвалення земельної реформи. Однак не всі зміни до Основного закону знайшли підтримку в залі, а з четверга депутати загрузли в поправках до законопроекту про ринок землі. Детальніше – у матеріалі «Слово і Діло».

Головна тема цього тижня і точно декількох наступних – земельна реформа. У першому читанні законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення» (авторства «слуг народу») був ухвалений 13 листопада минулого року. Щоб винести документ на друге читання, депутатам довелося ґрунтовно попрацювати в профільному комітеті. Рішення рекомендувати законопроект до ухвалення комітет виніс тільки 28 грудня.

Незважаючи на те, що до законопроекту подали понад 4 тисячі поправок, деякі розраховували ухвалити його вже цього тижня. Про це, зокрема, заявляв у інтерв'ю «Слово і Діло» міністр розвитку економіки Тимофій Милованов. Глава фракції «Слуга народу» Давид Арахамія прогнозував «земельну ніч» в Раді: «Цього тижня ми готові голосувати за землю. Скільки це займе часу, ніхто не знає. Але ми в четвер почнемо, будемо голосувати до перемоги. У мене є прогнози, що десь о 3-4 годині ранку закінчимо. Ми називаємо це «земельною ніччю».

Крім того, ЗМІ повідомляли, що в четвер до парламенту приїжджав президент Володимир Зеленський: він спілкувався зі «слугами народу» і переконував їх проголосувати за ринок. У сесійній залі глава держави так і не з'явився. Уранці в четвер Арахамія запевнив, що голоси за законопроект є. «Скільки зможемо витримати, стільки і будемо сидіти. Я вас запрошую, беріть із собою їжу і будемо працювати всю ніч. Повинен цей парламент хоча б одну ніч попрацювати нормально», – знову сказав він.

Однак замість однієї ночі напруженої роботи й успішного голосування народних депутатів тепер чекають тижні розгляду поправок. У четвер, ще до початку ранкового засідання, депутати монокоаліції «охороняли» трибуну і президію Ради, щоб їх не заблокували опозиційні фракції. Під час двох перерв вже стало зрозуміло, що швидко впоратися із законом не вийде. «ОПЗЖ бачите, що робить? Вони блокують трибуни. Я вам чесно скажу: якби не було ОПЗЖ, закон про землю був би вже проголосований 2-3 місяці тому. Зараз ми це і будемо робити (розглядати правки – ред.). Тому витрачаємо стільки часу на це. Якби з порушенням регламенту, то ми б за 3 хвилини це проголосували», – сказав Арахамія.

І, дійсно, незважаючи на всі зусилля «слуг народу», до президії Ради прорвалися депутати від «Батьківщини», а трибуну заблокували члени фракції «Опозиційна платформа». На місці спікера Дмитра Разумкова весь день стояла Юлія Тимошенко, вона ж зламала його мікрофон, і тому в четвер засідання вів Руслан Стефанчук.

Перед тим, як піти із зали (так як місце було зайнято Тимошенко), Разумков виступив із приводу законопроекту про ринок землі, він закликав не порушувати домовленості й слідувати регламенту Ради. «Я вкотре кажу, шановні колеги, ви можете не голосувати – це ваше право. Ви можете не голосувати, я вас не можу змусити і не буду цього робити. Кожен народний депутат самостійно вирішить – підтримати або виступити проти», – підкреслив він.

Після відходу Разумкова народні депутати приступили до розгляду законопроекту. Опозиція продовжувала блокувати трибуну й президію, при цьому сьогодні під час голосування за поправки всі вже сиділи на своїх місцях. За один день, четвер, парламент пройшов 184 поправки і врахував лише одну. З такими темпами процес може зайняти близько двох місяців, вважає Арахамія. «Земельна ніч» скасовується.

Щодо інших рішень. Роботу у вівторок народні депутати почали з кадрових питань. Місяць тому заяву про звільнення за власним бажанням написала міністр розвитку громад і територій Альона Бабак. Верховна рада підтримала її рішення 266 голосами «за», 32 виступили «проти». На місце Бабак (і одночасно на посаду віцепрем'єр-міністра) призначили Дениса Шмигаля, за це виступили 278 нардепів, двоє були «проти».

Після цього Верховна рада почала розгляд змін до Конституції України щодо зменшення складу парламенту і закріплення пропорційної виборчої системи. Законопроект передбачає зменшення кількості депутатів із 450 до 300 осіб (на нашій інфографіці можна подивитися на досвід інших країн у цьому питанні). Депутати попередньо, 236 голосами, схвалили ці зміни. Наступне голосування, вже остаточне, відбудеться не раніше четвертої сесії (тобто не раніше вересня), тоді підтримати документ повинні вже щонайменше 300 депутатів.

Однак не всі зміни до Конституції знайшли підтримку в залі. Торік Володимир Зеленський запропонував надати право президенту призначати глав Державного бюро розслідувань і Національного антикорупційного бюро України. Конституційний суд дав негативний висновок щодо цієї ініціативи, і Рада відмовилася ухвалити постанову про доопрацювання президентського законопроекту (за це виступили тільки 214 депутатів).

Крім того, у вівторок і середу парламент проголосував за:

  • Законопроект про зниження ставки рентної плати на видобуток бурштину з 25% до 5%. Знижена ставка діятиме до кінця року, у 2021 році вона збільшиться до 8%, а з 2022-го – вийде на постійний рівень у 10%.

  • Законопроект (у першому читанні) «Про внесення змін до Лісового кодексу України щодо проведення національної інвентаризації лісів». У кодекс внесуть поняття національної лісової інвентаризації як нової системи збору та узагальнення даних про ліси в загальнодержавному масштабі.

  • Закон щодо посилення відповідальності за порушення пожежної безпеки в лісах. За порушення вимог пожежної безпеки в лісах для громадян передбачений штраф від 25 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, для посадових осіб – від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів. За дії, які призвели до виникнення чи поширення лісової пожежі, для громадян штраф – від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів, для посадових осіб – від 60 до 120.

  • Законопроект «Про визнання таким, що втратив чинність, закону України «Про стройовий статут Збройних сил України». Він спрямований на впровадження стандартів НАТО в усіх сферах військової діяльності з метою досягнення критеріїв, необхідних для набуття членства організації.

Також депутати передали на доопрацювання законопроект Володимира Зеленського про «злодіїв у законі». Документ, зокрема, передбачає, що перебування особи в статусі «злодія в законі» карається позбавленням волі на строк від 7 до 10 років із конфіскацією майна.

Сьогодні в Раді відбулася година запитань до уряду. Міністр енергетики та захисту навколишнього середовища Олексій Оржель розповів про тарифну політику і проблеми в енергетичній галузі. Він, зокрема, пояснив, чому українцям розділили платіжки за споживання і транспортування газу. Також міністр знову наголосив на необхідності реформувати вугільну галузь (раніше ми докладно писали про обіцянки щодо цієї реформи).

Усього за півтора дня Верховна рада розглянула 216 поправок (з 4018) до законопроекту про ринок землі, врахували лише одну. За словами депутата від «Слуги народу» Олександра Корнієнка, процес може тривати (за підрахунками фракції) від трьох до п'яти пленарних тижнів. Тобто остаточне голосування планується наприкінці березня або в квітні.

Олександра Худякова, спеціально для «Слово і Діло»

Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA

АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО