Скасування освітнього закону: як вирішити «мовне питання» з Угорщиною

Михайло Дяденкополітолог

«Закон «Про освіту» ухвалювався й писався дуже складно. Навряд чи до нього будуть внесені якісь зміни найближчим часом.

Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів політолог Михайло Дяденко, оцінюючи подальше загострення ситуації довкола «мовного питання» з Угорщиною.

«Про жодне скасування норм чи змін не може бути й мови, навіть якщо будуть ухвалені рішення на рівні Венеційської комісії чи інших європейських інституцій. Тим більше через позицію Угорщини скасовувати норми закону ніхто не буде», – зазначив Дяденко.

Експерт уточнив, що позиція щодо мовного питання, зафіксована в законі, є компромісною.

«Багато політичних сил узагалі наполягали на більш жорсткому підході. Будь-які спроби скоригувати щось, відіграти ситуацію назад будуть сприйняті дуже агресивно», – припустив він.

На його переконання, позиція Угорщини – це позиція виключно політичних сил, які намагаються набрати бали перед виборами, розігруючи «українську карту».

«Проблема дійсно існує. Це рівень знання української мови угорцями, які проживають на Закарпатті. Проблема в тому, що вони не знають української мови, тим самим позбавляючи своїх дітей можливості реалізуватися в Україні. Ніхто не забороняє спілкуватися чи вчити угорську. Йдеться про те, що освітній процес має відбуватися українською, щоб діти різних національностей могли в подальшому здати ЗНО й бути конкурентними на ринку праці, вступити до ВНЗ», – констатував експерт.

У цій ситуації Україна має шляхи вирішення «мовного питання» з Європою, зокрема з Угорщиною, додав він.

«По-перше, ми також можемо атакувати й порушити питання прав українців, які проживають в Угорщині. Україна може симетрично поставити питання щодо захисту прав українців», – підкреслив Дяденко.

Українська спільнота в Угорщині досить велика, але жодних преференцій не має. Ми маємо більш агресивно захищати права української меншини.

За його словами, ще одним важливим аспектом має стати виважена політика щодо погроз Угорщини.

«Жодного впливу на Угоду з ЄС Угорщина не має. До того ж угорські компанії більше зацікавлені в доступі на українській ринок, ніж вітчизняні. По-третє, слід і надалі активно проводити роз’яснювальну роботу всередині країни», – резюмував Михайло Дяденко.

Раніше аналітики «Слова і Діла» з'ясували, скільки дітей в Україні навчаються мовами національних меншин.

Як виконує обіцянки міністр освіти України Лілія Гриневич, можна подивитися за посиланням.

АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО