Для отримання більш прийнятного для України результату голосування з питання українського закону про вищу освіту в залі не було відповідної конфігурації: були присутні в основному делегації з проросійських країн.
Про це «Слову і Ділу» розповів член української делегації в ПАРЄ, народний депутат Борислав Береза (позафракційний).
«Кількості людей в залі не вистачило б для того, щоб було інше рішення. Багато поправок ухвалювалися 4. При цьому наших союзників було мало, зате були делегації Сербії, Вірменії тощо. Тобто країн, які традиційно голосують у проросійському руслі. Повірте, для того, щоб так консолідувати зал, впливу Угорщини та Румунії зовсім недостатньо. Тут не просто «трошки» вплив Росії позначилося, а більш ніж «трошки», – сказав народний депутат.
Нагадаємо, 12 жовтня, Парламентська асамблея Ради Європи провела дебати щодо питання статті 7 українського закону про освіту. Цей закон був затверджений Верховною Радою 5 вересня й підписаний президентом 25 вересня, проте викликав протест з боку Угорщини та Румунії, тому що, на їхню думку, він обмежує права національних меншин навчатися в Україні рідною мовою. Запит на дебати був зроблений саме Угорщиною, Румунією та низкою інших країн.
За підсумками дебатів, ПАРЄ загалом засудила український закон, заявивши, що він ухвалювався без консультацій із представниками нацменшин. ПАРЄ рекомендувала нашій країні врахувати всі рекомендації Венеціанської комісії щодо цього закону, а також у разі потреби внести відповідні зміни до закону про освіту.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»