Ін’єкції демократією від Френсіса Фукуями

Олександр Радчукполітолог

Американського філософа, економіста й публіциста, який належить до списку 100 найкращих публічних інтелектуалів світу, автора резонансної в 90-х та на початку 2000-х книги «Кінець історії та остання людина», Френсіса Фукуяму можна сміливо віднести до найбільш довгоочікуваних гостей у середовищі вітчизняної «інтелектуальної тусовки».

Україна особливо зацікавила Фукуяму ще з середини 2000-х років – він був відверто вражений подіями Помаранчевої революції. Однак уже за два місяці до подій Революції Гідності, у вересні 2013-го, філософ відвідував Україну з лекціями, де під час відповідей на запитання присутніх не приховував свого розчарування «втраченим шансом» на демократичні перетворення в Україні після подій 2004-2005 років.

Втім, Україна вразила Фукуяму вдруге. Можливо, саме тому американський філософ не втрачає фокус зацікавленості подіями в нашій державі й уже вдруге за останні півроку навідується до нас із лекціями. При цьому аудиторія відповідає йому взаємністю: конференц-зала одного зі столичних готелів, де відбувалася публічна дискусія за участю Фукуями, була вщент заповненою.

Спектр тем, які порушувалися під час публічної дискусії, був надзвичайно насиченим. Однак лейтмотивами всіх запитань аудиторії та відповідей філософа були прогнози щодо майбутнього США й усього світу, а також виклики для демократичних перетворень в Україні. Слухачі буквально засипали Фукуяму запитаннями щодо практичних порад – що потрібно робити далі в Україні, щоб реформи стали успішними, хто має стати в авангарді цих змін, чи має Україна вигадувати свій власний «велосипед» реформ, чи потрібно озброїтися відомими рецептами змін тощо. Відповіді професора Стенфордського університету не вражали оригінальністю тих, хто давно слідкує за його науковими та публіцистичними працями, однак вкотре переконливо «заряджали» слухачів оптимізмом щодо успішності демократичного вектору розвитку України.

АнтиТрамп

Щоправда, сам Фукуяма неодноразово повторював, що його прогнози стосовно розвитку демократії як у світі, так і в Україні зокрема, остаточно втратили під собою стале підґрунтя. Адже наразі головним викликом для інститутів демократії як усередині своєї країни, так і в світі він називає президентство Дональда Трампа. Під час дискусії у виступах Фукуями тема обрання 45-го президента неприховано лунала як головна «непозбувна бентега». Він відмовився прогнозувати наслідки кроків Дональда Трампа на посаді президента, підкресливши, що США й усю міжнародну спільноту чекає непростий період турбулентності.

«Ключова проблема Демократичної партії США полягає в тому, що вона не може позбутися впливів «старих» родинних кланів у політиці й не запропонувала виборцям близького до вимог часу кандидата на посаду президента. В цьому є одна з причин поразки Гілларі Клінтон, хоча в її передвиборчій кампанії лунали цілком зрозумілі меседжі та програмні установки», – поділився Фукуяма своїми міркуваннями із журналістами напередодні публічної дискусії.

«Г’юстон, у нас проблеми»

Більшість учасників дискусії сподівалися отримати відповіді на найбільш кричущі проблеми, з якими Україна зіткнулася вже після Революції Гідності. До слова, Фукуяма в свої вступній промові зазначив, що основною проблемою після розпаду СРСР у 1991 році він вбачав можливість розбудови сталого громадянського суспільства на теренах пострадянського простору: вчений зізнався, що найбільші сподівання в цих процесах пов’язував саме з Росією, втім, не очікував, що це відбудеться саме в Україні.

«Ключова проблема, яку можна виділити в українському громадянському суспільстві, полягає в тому, що попри спроможність вийти на вулицю із розумінням та прагненням до змін, люди потім не знають, як перетворити ці прагнення, цю «народну силу» на ефективну управлінську владу», – наголосив професор.

Особливу увагу Френсіс Фукуяма порадив звернути на процес боротьби з корупцією. Саме для того, щоб зміни в Україні відбулися, а їх ефект можна було відчути, професор порадив присутнім у залі продовжувати повсякчас долати корупцію як у вищих ешелонах влади, так і в щоденному житті українців.

Keep calm and do… Ukraine!

Ще кілька «рецептів» професора Фукуями стосувалися необхідності молоді не просто об’єднуватися в громадському секторі, а реально пробувати власні сили у великій політиці.

Запорукою успіху довготривалого ефекту від створення стійких інститутів демократії Фукуяма вважає розвиток середнього класу. Окрім закликів до молоді йти в політику, філософ радив зосередитися й на розвитку приватної ініціативи, яка «створить підґрунтя для загального суспільного благополуччя».

Фукуяма вкотре підтвердив свою прихильність неоліберальній ідеї, не полишаючи надій на визначальну роль приватної ініціативи в розвитку всіх демократичних інститутів.

Серед позитивних практичних кроків за останні 2 роки, які особисто вразили Фукуяму, – таких собі «українських ноу-хау» в боротьбі з корупцією на найвищому рівні – він назвав онлайн-систему державних закупівель ProZorro та електронне декларування статків високопосадовців.

Щодо останнього він зауважив, що е-декларації є чудовою можливістю для подолання корупції на найвищих щаблях влади, яка, втім, невдовзі може перетворитися на невикористану, якщо за невідповідність у даних ніхто з чиновників, суддів чи нардепів не понесе відповідальності.

Олександр Радчук, спеціально для «Слова і Діла»

АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО