Литва посіла перше місце за кількістю самогубств у Європі

Всесвітній день запобігання самогубствам, який відзначали цього місяця, пройшов під гаслом «Почни розмову». За даними ВООЗ, кожні 40 секунд на планеті стається один випадок суїциду. Це означає, що понад 720 тисяч людей щороку закінчують життя самогубством. Серед найчастіших причин виділяють імпульсивні рішення в моменти кризи – фінансові проблеми, розрив стосунків, тяжка хвороба – або ж переживання внаслідок досвіду війни, насильства чи втрати близького. Країною ЄС з найбільшою кількістю самогубців, згідно з останніми даними Eurostat, є Литва. В ній на сто тисяч осіб щорічно припадає близько 19 суїцидів. За Литвою у рейтингу розташувалися Словенія та Угорщина. Детальніше – на інфографіці «Слово і діло».

Що говорить ВООЗ про самогубства

10 вересня світ відзначив День запобігання самогубствам. Його запровадили для підвищення обізнаності населення про ризики ігнорування піклування про ментальне здоров'я, розпізнавання суїцидальних настроїв та зменшення стигматизації, повʼязаної із суїцидальністю.

У ВООЗ визначають самогубство як серйозну глобальну проблему громадського здоров'я, якій, проте, можна ефективно запобігати. Сама тема самогубства довгий час була закритою для обговорення, однак останні десятиліття проблему та шляхи її вирішення обговорюють відкрито, а європейські інституції – ведуть статистику. Цьогоріч Всесвітній день запобігання самогубствам пройшов провели під гаслом «Почни розмову» (Start the Conversation). Сам 2026 рік завершує трирічну глобальну кампанію ВООЗ, яка націлена на подолання стигми, страху та мовчання навколо теми суїциду. Мета кампанії ВООЗ: навчити суспільство відкрито говорити про проблеми ментального здоров'я, вчасно помічати кризові стани в інших і не боятися запитувати про самопочуття.

Причини самогубств

Основними причинами самогубств у світі, за даними ВООЗ, є психічні розлади (насамперед депресія), соціальна ізоляція, хронічний стрес та зловживання алкоголем або психоактивними речовинами. Ще серед чинників, які підвищують ризики самогубства, – безробіття, бідність, борги, втрата житла або різке погіршення рівня життя.Окремо на рішення людини передчасно піти з життя можуть впливати хронічні захворювання, важкі недуги, що супроводжуються постійним фізичним болем або обмеженням працездатності. Також серед факторів – психологічні травми через пережите насильство, булінг (зокрема кібербулінг серед підлітків), втрата близьких або наслідки воєнного сьогодення.

Країни ЄС, де найбільше і найменше самогубств

Литва – країна ЄС з найбільшою кількістю самогубців, де на сто тисяч осіб щорічно припадає майже 19 суїцидів. Далі йдуть Словенія та Угорщина (по 16 випадків). Приблизно однаковий показник у наступних трьох країнах – Естонія, Латвія та Австралія (приблизно 14 випадків на сто тисяч людей).

У низці країн фіксували близько 13 самогубств на сто тисяч осіб, серед них – Фінляндія, Бельгія, Хорватія. У Швеції та Польщі – 12, Чехія та Німеччина – 11. На середині шкали розташувалися Нідерланди – 10 випадків.

Менше 10 суїцидів на сто тисяч жителів фіксували у Данії, Португалії, Іспанії, Болгарії, Словаччині. Країни ЄС з найменшою кількістю самогубств – Італія (близько 6), Мальта (5,5), Греція (4,3), Кіпр (3,5).

Щодо середньої оцінки кількості самогубств у ЕС, то з 2013 по 2023 рік ситуація була наступною: найбільше їх фіксували з 2013 по 2015 рік. У наступні роки ( з 2016 по 2023, оскільки саме такі останні дані публікує Eurostat) їхня кількість трималася приблизно на одному рівні – близько 10.

Самогубства в Україні: де можна отримати допомогу

В Україні наразі Держстат відкрито не публікує дані щодо причин смертності, включно зі статистикою самогубств. Таке рішення хвалили після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році, аргументуючи його дією воєнного стану, безпековими обмеженнями на поширення чутливої демографічної інформації та неможливістю зібрати точні дані з тимчасово окупованих територій і зон бойових дій.

До повномасштабної війни, за даними аналітичної платформи Опендатабот, в Україні спостерігалася динаміка до зниження кількості самогубств – з понад 10 тисяч випадків у 2005 році до близько 6 тисяч у 2020-му. Можна лише прогнозувати, що хронічний психологічний тиск, бойові дії та ПТСР спровокували значне загострення суїцидальних настроїв у суспільстві, погіршивши психічне здоров'я.

Надати професійну допомогу можуть гарячі лінії, які функціонують в Україні, одні з таких служб, це: Lifeline Ukraine – цілодобово, за номером 7333. Представники цієї лінії зазначали, що загальна кількість запитів після початку вторгнення у 2022 році зросла майже втричі, а частка дзвінків, безпосередньо пов'язаних із суїцидальними думками, сягає близько 20% від усіх звернень.

У Центрі громадського здоров'я МОЗ нагадують, що отримати допомогу можна також і сімейного лікаря (або педіатра), який пройшов спеціалізоване навчання за програмою mhGAP від Всесвітньої організації охорони здоров'я.

Інші безоплатні гарячі лінії підтримки: 0 800 210 160 – «Людина в біді» (цілодобово); 0 800 600 044 – гаряча лінія підтримки людей у кризовому стані ГО «Дівчата» (9:00—21:00); 0 800 500 225 – національна гаряча лінія для дітей та молоді ГО «Ла Страда-Україна».

Нагадаємо, наприкінці 2023 року КМІС за підтримки Всесвітньої організації охорони здоров'я провів опитування щодо культури споживання алкоголю в Україні. Дослідження показало, що українці почали більше пити під час великої війни.

Раніше ми розповідали, з якими психічними розладами зверталися українці до лікарів до та під час вторгнення рф.

Ще на нашій інфографіці – найрезонансніші випадки самогубств українських чиновників, які трапилися до великої війни.

Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.