У парламенті зареєстровано новий урядовий законопроєкт номер 16051, яким, серед іншого, пропонується змінити норму про фінмоніторинг PEP.
Про це у вівторок, 8 вересня, повідомила народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк у Телеграм-каналі.
Раніше вимогу щодо цього інсталювали у законопроєкт про оподаткування доходів від цифрових платформ. Однак президент не підписав попередню редакцію закону.
«Податок на OLX»: коли запрацює закон та як держава контролюватиме прибуток українцівГолова фінансового комітету Данило Гетманцев розповів деталі ухваленого Верховною Радою закону про оподаткування доходів із цифрових платформ. Повноцінно нова система має запрацювати з 2027 року.
«Уряд вніс новий проєкт з правками, які змінюють принцип контролю за колишніми PEP: посилений фінмоніторинг після залишення посади має діяти щонайменше 12 місяців і не припинятися автоматично після спливу цього строку. Далі його тривалість залежатиме від індивідуальної оцінки ризиків», – прокоментувала Василевська-Смаглюк.
За її словами, попередній законопрєкт був проблемним через те, що у нього інсталювали норму, яка взагалі не мала стосунку до його змісту. Ця норма послаблювала фінмоніторинг колишніх політично значущих осіб через 12 місяців після залишення посади.
Тобто, за попередньою редакцією після того, як сплив рік, банк міг продовжувати застосовувати посилені заходи лише за наявності обгрунтованого і документально підтвердженого високого або неприйнятно високого ризику.
«Це руйнувало важливий антикорупційний запобіжник, що обурило наших міжнародних партнерів, зокрема Раду ЄС та ЄК, які закликали президента не підписувати закон у такій редакції», – пояснила народна депутатка.
Новим документом уряд повертає первісну логіку норми про фінмоніторинг і пропонує таку редакцію:
«Посилений фінмоніторинг колишнього PEP має діяти щонайменше 12 місяців. Після цього банк повинен провести індивідуальну оцінку ризику. Якщо ризики, властиві PEP, зберігаються, посилений контроль продовжується доти, доки банк не встановить, що таких ризиків більше немає. Оцінку при цьому треба повторювати щонайменше раз на рік», – йдеться у повідомленні Василевської-Смаглюк.
Така сама логіка пропонується для членів сім'ї та пов'язаних осіб колишнього PEP.
Водночас сам факт того, що людина колись була PEP, після спливу 12 місяців не може бути достатньою підставою для відмови банку в обслуговуванні. А якщо банк все-таки відмовив у встановленні або підтриманні ділових відносин, клієнт отримує окреме право вимагати перегляду цього рішення.
«Різниця принципова. У 15111-д через рік для продовження посиленого контролю банк мав окремо довести високий або неприйнятно високий ризик. У новому урядовому законопроєкті 16051 посилений контроль діє щонайменше рік, а потім продовжується, доки індивідуальна оцінка показує, що ризики, властиві PEP, зберігаються», – підсупувала народна обраниця.
Нагадаємо, президент Володимир Зеленський так і не підписав ухвалений Верховною Радою закон щодо оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи, зокрема Glovo, Uklon, Bolt та Uber. Причиною стала внесена депутатами поправка щодо фінансового моніторингу політично значущих осіб (PEP).
Як відомо, 9 червня Верховна Рада остаточно ухвалила законопроєкт про оподаткування цифрових платформ.
Тоді голова фінансового комітету ВР Данило Гетманцев зазначив, що новий закон змінює правила оподаткування доходів громадян на онлайн-сервісах. Самі платформи автоматично утримуватимуть податки за зниженою ставкою 10%, а продажі до 2 000 євро на рік не оподатковуватимуться.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»