У квітні 2026 року українські війська вперше захопили позицію рф без участі піхоти. Це стало можливим завдяки використанню наземних роботизованих комплексів – НРК. Утім, НРК виконують не лише бойову функцію: це також засоби логістики, евакуації поранених, мінування та інженерних завдань. За роки великої війни український ВПК представив низку платформ, які щодня допомагають військовим: «Бандура», «Лють», Ratel, «Мауль», «Тесля» та інших. «Слово і діло» зібрало на інфографіці характеристики наземних роботизованих комплексів українського виробництва.
НРК «Бандура»
Колісний НРК «Бандура» виготовляє компанія BlueBird Tech. Комплекс доступний у двох варіантах – стандартному (для доставки спорядження й евакуації) та для мінування. Керування НРК здійснюється через ELRS, також доступна аналогова нічна камера. Інші характеристики «Бандури»:
- максимальна швидкість – 8 км/год;
- запас ходу на одному заряді – 30–40 кілометрів на бездоріжжі;
- корисне навантаження – 200 кг (стандарт) або 150 кг (мінер).
НРК «Лють»
«Лють» – це розвідувально-ударний НРК компанії UGV Robotics, який теж працює на колісному шасі. «Лють» захищена бронею четвертого класу та може бути озброєна ПКТ (танковим кулеметом Калашникова) або американським M240. Інші характеристики комплексу:
- максимальна швидкість – 12 км/год;
- запас ходу на одному заряді – від 20 кілометрів;
- час роботи в режимі чергування – від 72 годин.
Серія НРК Ratel
Команда компанії Ratel Robotics до 2022 року займалася вуличним освітленням, а після повномасштабного вторгнення перейшла на виготовлення наземних роботизованих комплексів. Серед їхніх найпопулярніших моделей – Ratel M і Ratel H (логістика/евакуація), а також Ratel S (НРК-камікадзе). Усі три НРК використовують колісне шасі.
Основні характеристики НРК Ratel M:
- швидкість – 8 км/год;
- запас ходу на одному заряді – від 80 кілометрів;
- корисне навантаження – від 400 кг.
Основні характеристики НРК Ratel H:
- швидкість – 8 км/год;
- запас ходу на одному заряді – до 55 кілометрів;
- корисне навантаження – до 500 кг.
Основні характеристики НРК Ratel S:
- максимальна швидкість – 24 км/год;
- запас ходу на одному заряді – 6 кілометрів;
- тривалість роботи – до 2 годин.
НРК Protector
НРК Protector виготовляє компанія «Українська бронетехніка». На відміну від попередніх комплексів, ця модель має більші розміри й зовні нагадує пікап. Це дозволяє встановлювати на неї великогабаритне озброєння. НРК працює на дизельному двигуні об’ємом 3 літри – ще одна відмінність від більшості інших моделей. Інші характеристики НРК Protector:
- швидкість – 20 км/год;
- запас ходу на одному заряді – 400 (!) кілометрів;
- вантажопідйомність – 700 кілограмів.
НРК «Мауль»
Головне призначення НРК «Мауль» від компанії AIDronesUA – евакуація. Комплекс оснащений спеціальною капсулою з амортизацією та фіксацією для безпечного перевезення поранених. Утім, на «Мауль» також можна встановити озброєння або перевозити всередині капсули спорядження. Інші характеристики НРК:
- максимальна швидкість – 40 км/год;
- запас ходу на одному заряді – 100 кілометрів;
- вантажопідйомність – 200 кілограмів.
НРК «Тесля»
НРК «Тесля» зараз випускає компанія TAF Industries, яка у 2026 році викупила права на розробку та його виробництво. Розробником НРК є «Фантом Технолоджі». Основне призначення «Теслі» – логістика на полі бою. НРК використовує шість безповітряних коліс і має низький профіль. Інші характеристики:
- максимальна швидкість – 10 км/год на бездоріжжі;
- запас ходу на одному заряді – 40 кілометрів;
- вантажопідйомність – 180 кілограмів.
НРК «Вепр»
Гусеничний НРК Vepr виготовляє компанія «КБ Веприк». Основне призначення платформи – евакуація поранених та логістика. Перші моделі були використані на полі бою в 2024 році, а у 2026-му до війська надійшла модернізована версія НРК. Характеристики «Вепра»:
- максимальна швидкість без додаткового вантажу – 7,5 км/год;
- запас ходу на одному заряді – 40 кілометрів;
- вантажопідйомність – 350 кілограмів.
НРК «Бізон-Л»
Виробник гусеничного НРК «Бізон-Л» – компанія UAV Technology. НРК був кодифікований і допущений до поля бою Міністерством оборони у червні 2026 року. Серед його особливостей – наявність одразу шести систем зв’язку: LTE, Wi-Fi, Starlink та інших. Інші характеристики «Бізона»:
- максимальна швидкість – 12 км/год;
- запас ходу на одному заряді – 50 кілометрів;
- вантажопідйомність – 300 кілограмів.
НРК «Калач»
Логістично-евакуаційний НРК «Калач» виготовляє компанія «ЄДРОН», яка також випускає інший комплекс з «хлібною назвою» – НРК «Колобок». Як і багато інших наземних платформ, «Калач» з’явився доволі недавно – у 2026 році. Основні характеристики НРК:
- максимальна швидкість – 8 км/год;
- запас ходу на одному заряді – 20 кілометрів;
- вантажопідйомність – 250 кілограмів.
НРК NUMO
Гусеничний НРК NUMO від компанії «Танкове Бюро» створений для виконання різноманітних бойових завдань. На ньому можна встановити бойову систему Droid TW з ПКТ або кулеметом M2 Browning 12.7, а також щоглу-ретранслятор, встановлювач колючого дроту і протимінні трали. Основні характеристики:
- максимальна швидкість – 7 км/год;
- запас ходу на одному заряді – 25 кілометрів;
- вантажопідйомність – 300 кілограмів.
Нагадаємо, Верховна Рада України звільнила від ПДВ операції з постачання НРК до Збройних Сил. Пільга діятиме до припинення або скасування воєнного стану в Україні.
У квітні 2026 року Міністерство оборони заявило, що планує поставити ЗСУ 25 тисяч НРК до липня – удвічі більше, ніж за весь 2025 рік. Тоді ж Володимир Зеленський повідомив, що наземні роботизовані комплекси – один з найактуальніших запитів українських військових поруч із посиленням захисту від балістики.
«Слово і діло» раніше розповідало про наземні дистанційні системи окремого профілю – протимінного: Germina, Vormela, «Гарт», «Змій». Детальніше про їхні характеристики – у нашій інфографіці.
Також ми розповідали, які українські БпЛА офіційно допущені до експлуатації Міністерством оборони, та про їхній окремий напрям – дрони-перехоплювачі ворожих безпілотників.
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»