Інфляційний тиск у найбільших економіках Європи посилюється на тлі різкого зростання цін на енергоносії, спричиненого загостренням ситуації на Близькому Сході та стрибком цін на нафту.
Про це пише The Wall Street Journal.
Війна на Близькому Сході спровокувала дефіцит добрив та загрожує врожаям – FTВійна на Близькому Сході спричинила зупинку виробництва добрив та заблокувала логістичні шляхи. Експерти попереджають про світовий продовольчий шок.
Як зазначається, у квітні Німеччина та Іспанія зафіксували інфляцію на найвищих рівнях за останні місяці, що підживлює побоювання щодо подальшого зростання цін у всій єврозоні.
У Німеччині споживчі ціни у квітні зросли на 2,9% у річному вимірі проти 2,8% у березні. Це найвищий показник з січня 2024 року. За даними статистичного відомства Destatis, ключовим драйвером став енергетичний компонент: ціни на енергоносії підскочили на 10,1% порівняно з минулим роком – найрізкіше з лютого 2023-го, коли країна ще долала наслідки скорочення постачання російського газу після початку війни проти України.
В Іспанії інфляція також прискорилася – до 3,5% у квітні з 3,4% місяцем раніше. Це найвищий рівень із червня 2024 року. Тамтешні аналітики також пов’язують динаміку з енергетичним шоком і зростанням глобальних цін на нафту та газ.
Поштовхом до нового витка інфляції стало загострення конфлікту в Ірані, яке призвело до різкого подорожчання нафти. Вартість Brent знову перевищила $110 за барель. Додаткову невизначеність створює ситуація навколо Ормузької протоки – ключового маршруту, через який проходить близько 20% світових поставок нафти. Ринок побоюється можливих перебоїв у постачанні.
Європейський центральний банк готується до чергового засідання, де оцінить вплив енергетичного шоку на загальну інфляцію. Регулятор, імовірно, залишить відсоткові ставки без змін, однак заявляє про готовність діяти у разі погіршення ситуації.
Президентка ЄЦБ Крістін Лагард зазначила, що економіка єврозони вже пережила «значний інфляційний шок», а домогосподарства й бізнес стали більш чутливими до зростання цін. Водночас вона наголосила, що подорожчання енергоносіїв може стримати попит, що частково обмежить подальше зростання інфляції.
Окремо Єврокомісія зафіксувала погіршення економічних настроїв у квітні – показник впав до найнижчого рівня з листопада 2020 року, коли економіки Європи потерпали від пандемічних обмежень.
За прогнозами ЄЦБ, інфляція в єврозоні залишатиметься підвищеною: у середньому 2,6% у 2026 році після 2,1% у 2025-му, що перевищує цільовий рівень у 2%. Економісти попереджають, що у разі затяжного геополітичного конфлікту інфляція може сягнути майже 5% у 2027 році.
Нагадаємо, нещодавно ЗМІ також писали про те, що світові ціни на продукти можуть різко зрости через перебої з постачанням енергоносіїв і добрив, спричинені блокадою Ормузької протоки на тлі загострення на Близькому Сході. Аналітики попереджають, що ринки поки недооцінюють масштаби ризиків, які можуть перерости у глобальну продовольчу кризу.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»