З кожним роком війни в Україні зростає тривалість і частота повітряних тривог, так само як і число ударів з використанням дронів – торік рф запустила майже уп’ятеро більше дронів, ніж у 2024 році. За цих умов потреба в укриттях лише зростає, тим більше, що за даними МВС, мережа захисних споруд покриває тільки половину населення країни. «Слово і діло» дослідило, скільки укриттів, за офіційними даними, мають обласні центри України.
«Слово і діло» протягом березня надсилало запити до міських рад з проханням надати інформацію про число захисних споруд. Ми користувалися переліком видів укриттів зі Статті 32 Глави 7 Кодексу цивільного захисту України:
- сховище: герметична споруда, в якій створені умови для перебування людей та їх захисту протягом певного часу (не менше 48 годин);
- протирадіаційне укриття: негерметична споруда, в якій створені умови для перебування людей у разі радіаційної аварії та непрямої дії звичайних засобів ураження під час воєнних дій або терористичних актів;
- споруди подвійного призначення: здатні забезпечити умови для тимчасового перебування людей у разі виникнення небезпеки їх життю та здоров’ю;
- мобільне укриття: технічний виріб, у тому числі блок-модульного типу, призначений для короткострокового (до 4 годин) захисту населення на місцевості;
- найпростіше укриття: цокольне або підвальне приміщення, в якому створені умови для тимчасового перебування людей (не менше 48 годин) у разі виникнення небезпеки їх життю та здоров’ю.
Міські ради Львова, Черкас і Тернополя не відповіли на запити. Міська рада Харкова відмовила у запиті з міркувань безпеки: «зведені відомості щодо кількості укриттів на території м. Харкова є інформацією з обмеженим доступом».
Де в Україні найбільше укриттів
Найбільше число наявних укриттів заявляє Київ – 4357 одиниць. Згідно з відповіддю Київської міської ради, більшість з цих споруд становлять із себе найпростіші укриття – майже 3800. Другими за кількістю йдуть сховища (понад 500), 47 споруд подвійного призначення, 2 протирадіаційні укриття та 1 мобільне укриття. У жовтні 2025 року мер Києва Віталій Кличко повідомляв, що в місті планується встановити 500 мобільних укриттів.
По районах столиці лідирує Дарницький, Дніпровський, і Святошинський, в кожному з яких понад 500, а в Дарницькому майже 600 укриттів – більше, ніж у Сумах, Полтаві чи Миколаєві. Найменше укриттів серед районів Києва на Подолі та в Деснянському районі – близько 277 та 283 відповідно. Що, втім, все одно більше ніж у цілій Вінниці та Івано-Франківську.
Наступною йде Одеса, яка має 1257 захисних споруд, з яких 904 – це найпростіші укриття. Безпосередньо на обліку міськради перебуває 353 споруди: 219 сховищ та цілих 134 протирадіаційних укриттів – найбільше з усіх обласних центрів.
Третім по числу захисних споруд містом України є прифронтове Запоріжжя: 1242 укриття. З них 966 – найпростіші, 252 – сховища, і 24 – протирадіаційні.
Приблизно таку ж кількість має інше місто, яке зазнає регулярних атак через близькість до російських військових – Чернігів: 1207 укриттів. Більшість з них – найпростіші (1100). Також у місті є 103 спеціалізовані захисні споруди, 3 споруди подвійного призначення та одне модульне укриття.
У більшості обласних центрів – від 400 до 800 укриттів
У Дніпрі розташовано 836 укриттів, серед яких досить висока частка мобільних – 92 одиниці. Також є 303 сховища, але більшість захисних споруд – найпростіші: таких є 436.
Житомир облаштований 815 укриттями, з яких панівна більшість – 724 – є найпростішими, і є лише 87 сховищ та 4 протирадіаційних укриттів. Аналогічна ситуація і в Хмельницькому: 688 найпростіших укриттів проти 61 сховища та 8 протирадіаційних укриттів.
У Херсоні ситуація відрізняється. З 710 захисних споруд міста 129 – сховища, 344 – найпростіші, а мобільних – 237 одиниць, що є рекордом по Україні.
Луцьк має 665 укриття, з яких 564 – найпростіші. Також у місті діє 60 сховищ, 38 протирадіаційних укриттів та 3 споруди подвійного призначення.
Миколаїв – чи не єдине місто, де число сховищ практично дорівнює кількості найпростіших укриттів: 222 проти 227. На додаток до них у місті діє 20 мобільних укриття.
Фонд захисних споруд прикордонних Чернівців складає 447 укриття, з яких 66 – сховища, 71 – протирадіаційне, а решта – найпростіші.
У Сумах наявно 419 укриттів, з яких 99 – сховища, 28 – протирадіаційні, 40 – мобільні, а решта найпростіші.
Де в Україні найменше укриттів
Полтава, Ужгород і Кропивницький мають 374, 344 та 318 укриттів відповідно. Співвідношення між різними типами укриттів у цих містах подібне: більшість – найпростіші укриття, менше – сховищ, а також трохи протирадіаційних укриттів (за винятком Кропивницького, де їх немає).
У Рівному склалась незвична ситуація: з 304 укриттів більшість (111) є протирадіаційними. Це пояснюється близькістю міста до Рівненської АЕС. Також у Рівному є 109 найпростіших укриттів та 84 сховища.
Найменша кількість укриттів серед обласних центрів – у Вінниці та Івано-Франківську, чиї області розташовані у нижній частині рейтингу тривалості повітряних тривог. Ці два міста мають 272 і 123 укриття відповідно.
Нагадаємо, на поточний рік Кабмін виділив 231 мільйон гривень на завершення робіт з облаштування шкільних укриттів у 11 областях, а ще у 6 областях коштом міжнародної допомоги побудують укриття для медзакладів та дитсадків.
Раніше «Слово і діло» розповідало про найбільші тендери на будівництво і ремонт укриттів, а також про те, скільки укриттів було облаштовано в найбільших містах України через рік після початку повномасштабного вторгнення.
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»