Коли місяць тому, 20 лютого, журналіст The Wall Street Journal Боян Панчевський у подкасті німецького журналіста Пауля Ронцхаймера заявив, що Зеленський на одній із зустрічей у найближчому оточенні розповів про провал мирних переговорів і дав вказівку підготувати «план війни ще на три роки», це викликало чималий резонанс. Новина широко розлетілася, супроводжуючись тривожними коментарями, і радник президента Дмитро Литвин навіть виступив із різким спростуванням, назвавши роздобуту Панчевським інформацію «тупим фейком».
Нині Зеленський доручає першому заступнику голови фракції «Слуга народу» Андрію Мотовиловцю підготувати план роботи Верховної Ради на випадок, якщо доведеться воювати ще три роки, і це вже сприймається буденно: ну так, зрозуміло, що миром не пахне, значить, треба щось собі думати. В умовах, коли парламент уже штормить, тверезо звучить нагадування, що плавання може затягнутися, і на три роки шторму нікого не вистачить, треба пошукати варіанти життя і роботи, виходячи з цієї невеселої перспективи.
Минуло трохи більше місяця, і очікування ще трьох років війни сприймаються як щось само собою зрозуміле: де ж новина? Відсутність новини там, де ще недавно вона була сенсаційною, сама по собі є важливою новиною. Що, власне, змінилося за цей час?
Від півтора місяця до року: прогнози щодо тривалості війни у 2026 роціКоли завершиться війна в Україні. Закінчення війни прогнозують у лютому, у середині року чи наприкінці 2026-го. Детальніше – на інфографіці.
Очевидно, що термін у три роки в повідомленнях з'явився не випадково, тут є безпосередній зв'язок із залишком каденції Дональда Трампа. Підстав сподіватися, що за цього американського президента вдасться закінчити війну, мало. Він явно підіграє путіну, і, поки це відбувається, у того немає жодних стимулів зупинятися, навпаки, у Кремлі будуть витискати максимум із шансу, яким для них є Трамп. Звичайно, існує надзвичайний рівень невизначеності на трирічній дистанції, і може скластися сукупність обставин, яка призведе до затухання гарячої стадії війни раніше. І вже точно немає можливості зазирнути за трирічний горизонт, щоб зрозуміти, які вітри будуть віяти над Вашингтоном на фіналі виборчих перегонів 2028 року.
Різка реакція Банкової наприкінці лютого на витоки про визнання провалу переговорів цілком зрозуміла. Намічалися нові раунди дво- та тристоронніх зустрічей і телефонна розмова Зеленського та Трампа, – навіщо дражнити й так роздратованих гусей? Насувалася четверта річниця повномасштабного вторгнення, – наскільки доречно давати людям зрозуміти, що є ймовірність і сьому річницю зустріти під вогнем?
А далі все склалося так, що речі, які для когось залишалися неочевидними або не озвученими, стали банальними.
Виступаючи із зверненням до Конгресу США 24 лютого, у четверту річницю повномасштабного вторгнення рф в Україну, Дональд Трамп ледь згадав нашу війну, і то лише в тому контексті, що її б не сталося, якби він був президентом. 26 лютого відбулася телефонна розмова між президентами, під час якої Зеленський висловив надію, що війна в Україні закінчиться у 2026 році, а Трамп відповів, що хотів би, щоб вона закінчилася через місяць. Перед цим, нагадаємо, 13 лютого американський президент заявив, що «росія хоче укласти угоду, і Зеленському треба почати діяти, інакше він упустить чудову нагоду».
Або Україна, або Іран: чи буде оголошено мобілізацію в росіїВ російській федерації все готово до проведення нової хвилі мобілізації, але є важливі обмеження.
А 28 лютого сталася подія, наслідки якої світу ще належить повною мірою відчути й усвідомити: Америка слідом за Ізраїлем вирішила раз і назавжди закрити іранське питання.
І вже в перші дні операції дісталося Зеленському, адже, мовляв, сонний Джо Байден передав безкоштовно стільки потрібної зараз Америці зброї «цьому Барнуму». Фінеас Барнум, легендарний підприємець у шоубізнесі США XIX століття, не найнегативніший персонаж у уявленні Трампа. Його самого так називали під час першого терміну, та й він сам одного разу асоціював себе з ним як з людиною, здатною продати що завгодно кому завгодно, «королем шахрайства». Тільки у випадку із Зеленським незрозуміло, у чому ж він обдурив Америку? Але це й неважливо, якщо трапилася можливість штовхнути тих, хто апріорі у всьому винен: Байдена та Зеленського.
Американська увага, зброя, гроші – все це хлинуло на Близький Схід, чого не скажеш про нафту, скраплений газ та низку інших важливих для світової економіки товарів, які перестали безперешкодно надходити через Ормузьку протоку. Володимир Зеленський, треба віддати йому належне, з самого початку побачив у цій кризі можливості і запропонував допомогу України у протидії іранським дронам, але вкотре наразився на роздратування Трампа: «Остання людина, від якої нам потрібна допомога, це Зеленський», – заявив той 15 березня. Але український президент продовжив боляче зачіпати самолюбство американців, відправивши фахівців до країн Перської затоки та влаштувавши особистий промотур української зброї. Кажуть, у Білому домі дуже незадоволені, що шейхи не стали питати згоди у Вашингтоні на укладення оборонних угод з Києвом.
А тут ще у відкриту форму перейшов конфлікт США з європейськими союзниками, які відмовилися долучатися до операції, про яку з ними ніхто не радився і від якої вони несуть набагато більші економічні втрати, ніж Америка. Капризують навіть такі американофіли, як італійці та поляки. Трамп став відкрито погрожувати виходом з НАТО, «цього паперового тигра». Україна йде в одному пакеті із загальними проблемами, які представляє Європа для нинішньої американської адміністрації. Очікувати, що за цих обставин раптом звідкись з’явиться тиск на Кремль, якого не було весь 2025 рік, було б дивно.
Більше того, всі стали свідками того, як Білий дім терпляче зносить неприховане втручання росії у бойові дії Ірану. Ракетно-дронова атака на авіабазу «Принц Султан» у Саудівській Аравії 26 березня призвела до знищення американського літака дальнього радіолокаційного виявлення та управління (AWACS) Boeing Е-3 Sentry вартістю 300 мільйонів доларів, було пошкоджено щонайменше два літаки-заправники, 12 американських військовослужбовців отримали поранення. Є впевнені свідчення, що росіяни провели супутникову зйомку бази 20, 23 і 25 березня. Трамп промовчав. Йому легше перенести втрати серед власних солдатів, ніж ненароком зачепити володимира путіна, який віддав наказ, що призвів до вбивства американців.
Мир на паузі: чому переговори між США, Україною та рф не дали результатуПричиною стала війна в Ірані та неправильне розуміння Трампом причин російсько-української війни.
Оголилася і стала очевидною ситуація, коли немає жодного сенсу не говорити про перспективи ще більш затяжної війни. Звідси й відвертість Зеленського, який озвучив вимогу Білого дому, що збігається з вимогою Кремля: піти з Донбасу. Це викликало болючу реакцію Марко Рубіо, який звинуватив українського президента у брехні, але, як місяць тому заява Дмитра Литвина з приводу інсайдів американського журналіста більше стосувалася невдалості моменту, так і вигук Рубіо продиктований не суттю сказаного, а невдоволенням, що речі називаються своїми іменами. Дивна делікатність для співробітника адміністрації, яка принципово не фільтрує балачки.
Горезвісні козирі та додаткові можливості відкрито говорити про нові роки війни Зеленському надає найважча зима, яку країна та її Сили оборони зрештою успішно пережили. У путіна – і Трампа – не вийшло, і це підсилює надію, яка переростає у впевненість, що вже й не вийде. Сприймаючи як належне, що Україні ще воювати й воювати, неможливо не усвідомлювати, що це означає продовження біди, яка триває з 2014 року, а з 2022 року перейшла в турборежим. Горе, яке несе і буде нести нам росія, звичайно, не є новиною. Це невід’ємна умова нашого життя і нерідко причина смерті. Боремося за перше, відбиваємося від другого. Десь у цьому процесі і лише в його результаті Україну осяє мир. Ось цій новині зможемо повірити не одразу.
Леонід Швець, спеціально для «Слово і діло»
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»