Березень приніс в Україну не лише довгоочікуване потепління, а й рекордне зростання цін на бензин і дизель. Причина очевидна – нова війна на Близькому Сході, яка спричинила найсильніше потрясіння на енергетичних ринках за останні роки. Нафта марки Brent на недавніх торгах здорожчала до $115, а реальних ознак завершення конфлікту між США, Ізраїлем та Іраном немає, хоч Дональд Трамп і заспокоює публіку обіцянками швидкого миру з іранським керівництвом. Світові ціни продовжують коливатися в унісон з новими заявами політиків, обстрілами Ормузької протоки та першими танкерами, які проходять через неї. Про те, якою є ситуація з паливом в Україні наприкінці березня, як влада намагається пом’якшити ціновий удар та що чекає на АЗС у майбутньому – в матеріалі «Слово і діло».
Огляд останніх цін
Ціни на бензин і дизель різняться залежно від регіону та оператора, проте середньозважена оцінка, яку підготувала Консалтингова група А-95 для видання «Мінфін», дає побачити загальну картину. Станом на 30 березня середня ціна на бензин А-92 становила 66,56 грн, на звичайний А-95 – 71,73 грн, а на преміум – 75,41 грн. Дизельне паливо найдорожче – 85,23 грн; ціни на нього стабільно ростуть з 2 березня, тоді як бензин, вартість якого стрибнула на початку березня, відтоді тримається в одній ціновій категорії.
Чому ціни ростуть?
Найперша й найочевидніша причина – війна на Близькому Сході, яка зачепила ключовий нафтовий регіон планети: Перську затоку. Вихід до неї мають такі важливі експортери нафти й газу як ОАЕ, Саудівська Аравія, Катар, Кувейт, Ірак і, власне, сам Іран, який фактично – а потім офіційно – «закрив» Ормузьку протоку, єдиний вихід з затоки.
Проблема в тому, що країни регіону практично повністю покладаються на танкерні перевезення, а не на трубопроводи, адже їхні головні клієнти – це розташовані за морем країни Азії: від Індії до Японії. Саме вони першими і найбільше постраждали від неможливості отримати близькосхідне пальне. Місцеві ціни вибухнули, а низка урядів почали вводити талони та інші обмеження на купівлю бензину й дизелю.
Оскільки ж енергетичний ринок є глобальним, зростання цін відбулося не лише в Азії та Африці, а й по всьому світу. Перша хвиля була радше емоційною: панічна реакція на майбутні перебої поставок. Компанії та споживачі узялися поповнювати свої запаси, щоб уникнути збитків та дефіциту пального. В Україні найбільший стрибок цін відбувся з 2 по 5 березня й був пов’язаний насамперед з ажіотажем на пальне. Друга хвиля пов’язана з реальною нестачею нафти на глобальному ринку – і її довготривалі наслідки ще доведеться відчути як світові, так і Україні.
По яких нафтобазах та НПЗ в Україні била росія під час повномасштабної війниРосіяни за час повномасштабної війни, особливо у першій половині 2022 року, здійснили десятки атак на нафтобази та НПЗ в Україні. Докладніше – на інфографіці.
Крім того, важливим є той факт, що більшість бензину й дизелю в Україні – це європейський імпорт, адже протягом повномасштабного вторгнення росія наносить удари по українському нафтопереробному комплексу, сподіваючись спричинити дефіцит пального. Внаслідок цього, як зазначають експерти, українські ціни великою мірою залежить від коливань на європейському ринку бензину й дизелю. Ситуацію з цінами могло ускладнити й рішення Угорщини 18 лютого перекрити поставки дизелю через «небажання» України ремонтувати російський нафтопровід «Дружба».
Що робить влада
Українська влада почала реагувати на загострення ситуації з пальним невдовзі після того, як українські АЗС, слідом за світовими ринками, підняли ціни на пальне. Перші кроки уряду були направлені на стримування панічних настроїв та боротьбі зі «спекуляціями» на ринку. «Схаменіться. Не змушуйте звертатися до Антимонопольного» – написав Данило Гетманцев у своєму телеграм-каналі.
Утім, до Антимонопольного таки довелося звернутися. Від АЗС вимагали у стислі терміни пояснити причини такого стрімкого подорожчання палива, щоби перевірити, чи не змовились головні учасники ринку з метою штучного підйому цін. Чи діяли українські оператори синхронно у піднятті цін? Очевидно, що так. Проте головною причиною цього є залежність від одного ринку постачання – Європи – і невблаганні закони ринку.
У будь-якому разі, після 5 березня ціни на бензин продовжили рости, але значно меншими темпами, а от дизель продовжив стрімко дорожчати. На тлі цього уряд вирішив підійти до проблеми з іншого боку і послабити соціальну напругу, скориставшись звичними інструментами – виплатами і кешбеком. 12 березня Кабмін в обличчі прем’єрки Юлії Свириденко пообіцяв одноразову допомогу в обсязі 1500 гривень найвразливішим групам населення, а також анонсував «паливний кешбек» – повернення частини вартості пального на картки «Національного кешбеку». Так, має компенсуватися 5% ціни автогазу, 10% – бензину, і 15% – дизелю.
Одноразові виплати мають охопити 13 млн осіб, які отримають свої півтори тисячі у квітні через уже наявні механізми соціальної допомоги. Паливний кешбек запрацював раніше – 20 березня. Як розповів міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев, кожен день програми – принаймні, у перший тиждень – обходився у 20 млн гривень. Водночас міністр додав, що існує обмеження у 1000 гривень на людину, а тому розмови про те, що власники дорогих авто отримують значні кошти – брехня.
Наступним публічним кроком з боку влади для заспокоєння ситуації стала заява Володимира Зеленського про домовленість з однією з країн Близького Сходу про імпорт дизельного палива щонайменше на рік. Президент додав, що паливні резерви України були порожніми, зокрема через ризик російських ударів.
Утім, наразі деталі домовленості Президента невідомі, та й у будь-якому разі це радше довгострокове рішення, яке не матиме значного впливу на ситуацію найближчими місяцями. Однак диверсифікація джерел палива у перспективі точно матиме позитивні наслідки.
Що чекає на Україну та світ
16 березня Юлія Свириденко повідомила, що АЗС – забезпечені, а паливний ажіотаж – спав. Минув ще тиждень, і з 23 березня ціни на бензин і дизель практично перестали рости, а подекуди почали спадати.
Упродовж усього місяця в українському медіапросторі періодично здіймалися хвилі з приводу можливого дефіциту палива у квітні, які виникали через суперечливі заяви експертів, дослідницьких груп чи урядовців. Утім, проаналізувавши близько десятка статей, присвячених цьому гнітючому прогнозу, можна дійти висновку, що дефіцит вкрай малоймовірний. На відміну від зростання цін.
«Drill, baby, drill»: як Трамп (не) виконує передвиборчу обіцянку щодо нафтиЯкі рішення Трамп ухвалив для виконання обіцянки «Drill, baby, drill» та які вони дали результати у сфері видобутку, а також експорту/імпорту нафти і цін на бензин – на інфографіці.
Однак ціни на українських АЗС, зрештою, залежатимуть від того, якою буде ситуація на світовому ринку нафти. Якщо не брати до уваги мінливість цін від заяв Трампа та іранського керівництва, а від реальних обсягів нафти на ринку, то головними факторами є:
Звільнення нафтових резервів. США вже у середині березня почали звільняти свої стратегічні запаси нафти. Загалом Міжнародне енергетичне агентство планує звільнити в цьому році 400 млн барелів нафти, що майже удвічі більше за обсяг, звільнений через повномасштабне вторгнення росії у 2022 році;
Допуск танкерів через Ормузьку протоку. Іран використовує контроль над стратегічним «горлечком» для політичного впливу і домовляється з різними країнами про пропуск їхніх судів, що, безперечно, трохи ослабить світовий дефіцит. Водночас самі США з тією ж метою зняли санкції з іранської нафти, яка перебуває у танкерах на морі;
Нарешті, головний фактор – безпосередня зупинка бойових дій у районі Перської затоки. Повідомлялося, що Трамп планує завершити конфлікт упродовж кількох тижнів, однак заяви американського президента – це слабка основа для будь-яких прогнозів, тим паче, що цей «мир» не обов’язково передбачає звільнення Ормузької протоки.
Таким чином, майбутнє цін на українських АЗС чи не повністю залежить від світової ситуації. Уряд може використовувати різні механізми для послаблення цього удару, однак зрештою це лише частково зменшить зростання вартості пального для найбільш вразливих категорій. Тому пріоритетними лишаються нові домовленості про імпорт бензину й дизелю – що буде нелегко в умовах, коли кожна країна прагне для себе найкращих умов, а дехто починає вводити прямі обмеження на купівлю серед населення.
Денис Ратушний, спеціально для «Слово і діло»
Нагадуємо, експерти прогнозують здорожчання продуктів в Україні через підвищення цін на пальне. Натомість до кінця квітня, за оцінками американських медіа, ціна на нафту може зрости до $180 за барель.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ YOUTUBE КАНАЛ
та дивіться першими нові відео від «Слово і діло»