Литва на місяць вирішила закрити кордон із Білоруссю у відповідь на інциденти з контрабандними метеозондами. Заборона діятиме до 30 листопада з можливістю продовження. Інші європейські країни, враховуючи безпекову ситуацію з військовими навчаннями, мігрантами, а віднедавна – невідомими дронами, збудували або продовжують будувати паркани на кордоні з рф та Білоруссю. Відгородитися від росії свого часу вирішили Польща, Литва, Латвія, Естонія, а згодом – Фінляндія та Норвегія. Стримуючий бар'єр на кордоні з Білоруссю вже збудували Литва, Латвія і Польща. Як саме європейські країни відгороджуються від потенційно небезпечних сусідів – на інфографіці «Слово і діло».
Польща у березні 2023 року розпочала будівництво паркану з електронним бар'єром на кордоні з Калінінградською областю. Рішення було ухвалено для посилення заходів безпеки на кордоні з росією через відкриття аеропорту Калінінграда для рейсів із Близького Сходу та Північної Африки. У Польщі висловлювали побоювання через нову хвилю нелегальної міграції. Нині вже збудовано понад 100 км загорожі з дроту (2,5 метра заввишки та 3 метри завширшки). Всього планувалося – до 200 км.
Паркан з 2023 року вже є на польсько-білоруському кордоні, його висота 5,5 метрів. Сама огорожа має протяжність до 190 км, ще понад 200 км кордону контролює так званий електронний бар'єр з камерами та датчиками. У лютому цього року Польща завершила посилення кордону з Білоруссю: встановила електронні огорожі на водних ділянках кордону та на польсько-білоруському кордоні загалом.
Литва ще на початку 2018 року відгородилася від росії 45-кілометровим парканом, висотою у 2 метри. Запланована довжина паркану була 130 км. Огородження є металевим сегментарним парканом з додатковим обладнанням, зокрема, камерами спостереження. Воно встановлене там, де на кордоні немає природних перешкод.
У серпні 2022 року на литовсько-білоруському кордоні завершили будівництво 502-кілометрового паркану, який має завадити нелегальним мігрантам. Його висота – 4 метри.
Також варто зазначити, що Литва продовжила закриття свого повітряного простору на кордоні з Білоруссю до грудня 2025 року.
Латвія почала будівництво паркану на кордоні з росією у 2015 році. У 2019-му – завершила будівництво 93-кілометрового паркану з колючим дротом на кордоні. До кінця 2024–початку 2025 року було збудовано майже 280 км паркану на кордоні з рф, висота якого становить 2,7 метра.
У липні 2024 року Латвія завершила будівництво 145-кілометровго паркану на кордоні з Білоруссю. Його висота становить 4 метри. Згідно з планами латвійської влади, він має допомогти запобігти в'їзду нелегальних мігрантів з Білорусі до Євросоюзу.
Естонія розпочала будівництво паркану на кордоні з рф у 2020 році. Він має охопити 115 км естонсько-російського кордону. Вартість будівництва - близько 156 мільйонів євро. Станом на кінець 2024 року було збудовано майже 80% огорожі (близько 100 км, висота – 2,5 метра), роботи планували завершити у 2025 році.
Фінляндія вирішила побудувати паркан на кордоні з росією у 2023 році через «останні зміни у сфері безпеки». Того ж року були зведені тестові ділянки огорожі в Іматрі та Саллі. Висота паркану становитиме 3,5 м. На початку 2025 року повідомлялося, що будівництво огорожі протяжністю 200 км проходить із випередженням графіка, вже збудовано майже 100 км. Завершити роботи планують до кінця 2026 року.
Норвегія у вересні 2024 року оголосила про плани побудувати паркан вздовж частини або всього 198-кілометрового кордону з росією. На цей крок, за словами норвезьких міністрів, їх надихнув аналогічний проєкт у сусідній Фінляндії. У Норвегії вже є щонайменше 200 метрів огородження висотою 3,5 м в районі пропускного пункту Стурскуг-Борисоглібський.
Нагадаємо, раніше ми розповідали, в яких країнах Європи цієї осені фіксували «невідомі» дрони. Також ми аналізували, який військовий потенціал мають країни Nordic-Baltic 8, які у разі розширення кордонів агресії рф можуть бути першими, хто відбиватиме напад на членів НАТО.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»