Президент Європейської ради Антоніу Кошта надіслав лист-запрошення членам Євроради на неформальне засідання, яке відбудеться 1 жовтня в Копенгагені, столиці Данії. Ключовими темами зустрічі стануть зміцнення спільної оборонної готовності ЄС та підтримка України.
Текст листа опублікований на сайті Євроради.
ЄС планує відмовитися від російського зрідженого газу на рік раніше – ЗМIЄвропейська комісія плaнує включити заборону на імпорт російського зрідженого газу у 19-й пакет санкцій проти рф, прискоривши планований відхід від СПГ до 1 січня 2027 року.
У листі наголошується, що останні порушення повітряного простору Польщі та Румунії з боку росії підкреслюють необхідність прискорити й поглибити оборонні зусилля ЄС.
Кошта запропонував обговорити, як країни ЄС можуть досягти амбітних цілей щодо оборонної готовності до 2030 року, будуючи Європу, здатну ефективно, автономно та спільно реагувати на сучасні та майбутні загрози.
«Напрямок руху зрозумілий: ми будуємо Європу, здатну ефективно, автономно та спільно реагувати на сьогоднішні та майбутні загрози. Наша амбітна мета – суттєво підвищити загальну готовність Європи до 2030 року – відображає це зобов’язання», – зaзнaчив Коштa.
Президент Євроради також підкреслив тісний зв’язок безпеки ЄС із безпекою України та запропонував обговорити подальші кроки підтримки України для досягнення справедливого й міцного миру.
«Щоб допомогти Україні досягти справедливого та міцного миру, нам слід, зокрема, розглянути питання про те, як продовжувати підтримку українських Збройних сил як головного гаранта суверенітету та безпеки країни, одночасно посилюючи тиск на Росію, зокрема шляхом загострення санкцій», – йдеться у листi.
Окремо на порядку денному засідання стоятиме шлях України до членства в ЄС. Кошта наголосив, що, незважаючи на війну, Україна досягла значних результатів у проведенні реформ, і ЄС має забезпечити, щоб цей прогрес був відображений у конкретних кроках на шляху до вступу.
Нагадаємо, у ніч на 10 вересня, коли росія знову атакувала Україну ракетами та дронами, російські БПЛА порушили повітряний простір Польщі. Після цього НАТО активувало статтю 4.
12 вересня у Польщі стартувала операція «Східний вартовий», яка стала відповіддю країн НАТО на вторгнення російських безпілотників у повітряний простір країни. Її розпочали для зміцнення оборони східного флангу Альянсу.
A наступного тижня в Європейському Союзі відбудуться переговори щодо створення так званої «стіни дронів» уздовж східного кордону для захисту від російських атак. До цього проєкту доєднaється й Україна.
Раніше видaння Financial Times повiдомляло про те, що Європейський Союз планує витратити мільярди євро на створення «антидронної стіни» з технологій, які вже пройшли бойове випробування в Україні, після нещодавніх порушень повітряного простору НАТО росією.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»