Європейський Союз планує витратити мільярди євро на створення «антидронної стіни» з технологій, які вже пройшли бойове випробування в Україні, після нещодавніх порушень повітряного простору НАТО росією.
Про це повiдомляє Financial Times.
Скільки разів дрони та ракети залітали в Польщу за час вторгнення рф в УкраїнуЗа три з половиною роки російські ракети та дрони неодноразово порушували повітряний простір Польщі, а в ніч на 10 вересня – наймасовіше. Близько 20 шахедів зафіксували польські радари, військові вперше збивали БПЛА росіян. Детальніше про всі випадки – на інфографіці.
Як зазначає видання, відбиття російських повітряних атак минулого тижня показало, що для перехоплення відносно дешевих дронів НАТО змушене використовувати дорогі системи, що створює очевидну вразливість, яку Москва може експлуатувати. Щоб закрити цю прогалину, Брюссель закликав столиці країн-членів використовувати кошти ЄС і спільно закуповувати системи, які вже довели ефективність в Україні.
Після того як винищувачі НАТО збили кілька дронів, що проникли в повітряний простір Польщі, президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляйєн заявила, що Європа має «побудувати антидронну стіну» на східному кордоні. Вона підкреслила, що це має бути «європейська спільна здатність, розроблена разом, впроваджена разом та підтримувана разом, здатна реагувати в реальному часі».
Польща, країни Балтії та Фінляндія вже оголосили про посилення своїх кордонів, але чиновники попереджають, що ефективність буде лише за умови єдиної та інтегрованої системи технологій.
«Оборонна політика Європи наразі надто фрагментована, але саме в цій сфері потрібна значно більша координація. Не можна дозволяти, щоб одна прифронтова держава діяла на своєму кордоні окремо, а інша – по-іншому. росія легко скористається нашими розбіжностями та слабкими місцями», – зазначив один із чиновників ЄС.
Українські компанії ще з початку повномасштабного вторгнення росії у 2022 році розробили ефективні способи боротьби з атаками російських дронів. Стандартні радари не можуть виявити низьколітаючі дрони Shahed, тому в Україні створили систему акустичних сенсорів, які визначають дрони за їх звуковим підписом. Отримана інформація передається сотням мобільних груп із зенітними гарматами та кулеметами – це значно дешевше, ніж перехоплення ракетами.
Як вiдомо, президент Володимир Зеленський минулого тижня запропонував Польщі навчання щодо боротьби з російськими дронами, зокрема іранського виробництва Shahed. Міністерство оборони Польщі повідомило, що тривають «поглиблені консультації між фахівцями обох країн щодо співпраці у сфері дронів та систем протидії дронам».
Аналогічні системи впроваджуються у Латвії, а Румунія вивчає можливість використання українського досвіду у власних програмах безпечних витрат.
«Концепція дронових війн змінила природу сучасних збройних конфліктів. Потрібно розробляти нові заходи протидії безпілотним системам», – зазначив бригадний генерал Фінляндії Маркку Віттасарі.
Нагадаємо, у ніч на 10 вересня, коли росія знову атакувала Україну ракетами та дронами, російські БПЛА порушили повітряний простір Польщі. Крiм того, два російські дрони порушили повітряний простір Литви.
Польські правоохоронці виявили уламки 17 російських безпілотників. Після цього НАТО активувало статтю 4.
12 вересня у Польщі стартувала операція «Східний вартовий», яка стала відповіддю країн НАТО на вторгнення російських безпілотників у повітряний простір країни.
A нaпередоднi видання Rzeczpospolita, посилаючись на власні джерела заявило, що під час вторгнення російських дронів у Польщі 10 вересня в житловий будинок в селі Вирики влучила ракета винищувача F-16, а не безпілотник рф, як вказувалося раніше. Президент Польщі Кароль Навроцький вiдреaгувaв нa цi зaяви тa вимагає пояснень у польського уряду.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»