Вищий антикорупційний суд наклав арешт на майно колишнього голови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Дмитра Вовка у справі про збитки від формули «Роттердам+».
Таке рішення 3 жовтня ухвалив ВАКС, повідомляє «Слово і діло».
Зокрема, суд наклав арешт на майно Вовка, а саме: квартиру загальною площею 41,3 кв. м. у Києві і будинок загальною площею 243,2 кв. м. у Васильківському районі Київській області Вовка. Також судді заарештували квартиру загальною площею 81,90 кв. м. у Києві та квартиру загальною площею 72,4 кв. м. в окупованому Донецьку колишнього гендиректора «ДТЕК Мережі» Івана Гелюха.
Крім того, суд заарештував квартиру загальною площею 97,4 кв. м. у Києві, будинок загальною площею 219,6 кв.м. і 2 земельні ділянки колишнього гендиректора «ДТЕК Східенерго» Бориса Лісового.
Рішення ухвалила колегія суддів у складі: головуюча Інна Білоус, судді Олексій Кравчук і Віктор Ногачевський.
Нагадаємо, 26 жовтня НАБУ і САП повідомили про підозру 15 особам у завданні понад 20 млрд грн збитків від формули «Роттердам+» за 2018-2019 роки. Серед підозрюваних двоє колишній голови НКРЕКП Дмитро Вовка і Оксана Кривенко, колишні та чинні члени Нацкомісії та інші особи.
Раніше САП скерувала до суду перший епізод справи про формулу «Роттердам+». У ній, за версією слідства, генеральний директор ДТЕК Мережі Іван Гелюх і ще один менеджер ДТЕК Борис Лісовий за попередньою домовленістю з ексголовою НКРЕКП Дмитром Вовком, колишнім членом Нацкомісії Володимиром Євдокімовим, заступником начальника управління енергоринку НКРЕКП Тарасом Ревенком і начальником відділу цього управління Володимиром Бутовським завчасно до ухвалення формули «Роттердам плюс» обговорювали можливість її впровадження. Спочатку формулу нібито планували застосувати лише на те вугілля, яке доставляють в Україну портами.
Проте кількість такого вугілля становила приблизно 130 тисяч тонн на рік із загального обсягу вугілля такої марки, яке використовують на ТЕС, в 25,5 млн тонн. Пізніше всі вищезгадані особи дійшли згоди застосовувати цю формулу на весь обсяг вугілля, що було запропоновано посадовцями НКРЕКП на засіданні 28 січня 2016 року. Вже 3 березня того ж року посадовці Нацкомісії після одержання дозволу з АМКУ забезпечили розгляду порядку денного, де було питання формули «Роттердам плюс», яку затвердили на тому засіданні. Попередня експертиза встановила нібито 18,87 млрд грн завданих збитків від впровадження НКРЕКП цієї формули, оскільки від неї отримала надприбутки група компаній ДТЕК, яка займала частку в тепловій генерації в 70%-80%.
ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ YOUTUBE КАНАЛ
та дивіться першими нові відео від «Слово і діло»