Вищий антикорупційний суд відмовився пришвидшити процедуру скерувала до суду другого епізоду справи про понад 20 млрд грн збитків упродовж 2018-2019 років від впровадження формули «Роттердам+».
Таке рішення 10 березня ухвалив ВАКС, повідомляє «Слово і діло».
«Відмовити у задоволенні клопотання старшого детектива Національного бюро Другого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України про встановлення строку для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні №52022000000000276 від 22.09.2022. Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення», – йдеться в рішенні.
Як відомо, у цій справі про підозру повідомили двом ексголовам НКРЕКП Дмитру Вовку і Оксані Кривенко; ексчленам НКРЕКП Олені Антоновій, Олександру Формагею, Вікторії Морозовій, Руслану Машляківському, Борису Циганенку і Володимиру Євдокімову; члену НКРЕКП Дмитру Коваленку; заступнику начальника управління енергоринку НКРЕКП Тарасу Ревенку і ексначальнику відділу цього управління Володимиру Бутовському; генеральному директору ДТЕК Мережі Івану Гелюху і ще одну менеджеру ДТЕК Борису Лісовому.
Нагадаємо, 26 жовтня НАБУ і САП повідомили про підозру 15 особам у завданні понад 20 млрд грн збитків від формули «Роттердам+» за 2018-2019 роки. Серед підозрюваних двоє колишній голови НКРЕКП Дмитро Вовка і Оксана Кривенко, колишні та чинні члени Нацкомісії та інші особи.
Раніше САП скерувала до суду перший епізод справи про формулу «Роттердам+». У ній, за версією слідства, генеральний директор ДТЕК Мережі Іван Гелюх і ще один менеджер ДТЕК Борис Лісовий за попередньою домовленістю з ексголовою НКРЕКП Дмитром Вовком, колишнім членом Нацкомісії Володимиром Євдокімовим, заступником начальника управління енергоринку НКРЕКП Тарасом Ревенком і начальником відділу цього управління Володимиром Бутовським завчасно до ухвалення формули «Роттердам плюс» обговорювали можливість її впровадження. Спочатку формулу нібито планували застосувати лише на те вугілля, яке доставляють в Україну портами.
Проте кількість такого вугілля становила приблизно 130 тисяч тонн на рік із загального обсягу вугілля такої марки, яке використовують на ТЕС, в 25,5 млн тонн. Пізніше всі вищезгадані особи дійшли згоди застосовувати цю формулу на весь обсяг вугілля, що було запропоновано посадовцями НКРЕКП на засіданні 28 січня 2016 року. Вже 3 березня того ж року посадовці Нацкомісії після одержання дозволу з АМКУ забезпечили розгляду порядку денного, де було питання формули «Роттердам плюс», яку затвердили на тому засіданні. Попередня експертиза встановила нібито 18,87 млрд грн завданих збитків від впровадження НКРЕКП цієї формули, оскільки від неї отримала надприбутки група компаній ДТЕК, яка займала частку в тепловій генерації в 70%-80%.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»