Вищий антикорупційний суд продовжив до 10 вересня строк розслідування справи за підозрою народного депутата Дмитра Ісаєнка та інших осіб в організації спроби незаконно заволодіти землею та майном Державного будівельного комбінату.
Таке рішення 2 червня ухвалив ВАКС, повідомляє «Слово і діло».
«Продовжити строк досудового розслідування у кримінальному провадженні за підозрою (Дмитра Ісаєнка – ред.) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, (Олега Динола – ред.) та (Юрія Юрлова – ред.) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, (Едуарда Багдасаряна – ред.) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, а також за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України, до шести місяців, тобто до 10.09.2023», – ідеться в рішенні.
Як відомо, Апеляційна палата ВАКС збільшила заставу Ісаєнку до 26,84 млн грн. Також на нього поклали наступні обов'язки: прибувати за першим викликом; повідомляти про зміну місця проживання; не відлучатися з Києва та Київської без дозволу; утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними та свідками; здати закордонні паспорти
Нагадаємо, НАБУ і САП повідомили про підозру нардепу Дмитру Ісаєнку та ще трьом особам, серед яких і ексдиректор ДП «Державний будівельний комбінат» Юрій Юрлов. За даними слідства, на початку 2020 року у нардепа виник план заволодіти ділянкою, на якій розташовувався «Держбудкомбінат», аби надалі побудувати там житловий комплекс. Для цього він вступив у змову з працівниками ДП та тодішнім заступником керівника Апарату ВРУ, до сфери управління якого входило згадане держпідприємство.
Ексдиректор ДП всупереч закону і без погодження парламенту провів аукціон для укладення інвестиційного договору на забудову земельної ділянки. У ньому перемогла підконтрольна нардепу-організатору схеми компанія. В укладеному інвестиційному договорі розмір пайової участі держпідприємства визначили у сумі близько 300 млн грн. Натомість, як встановили НАБУ і САП, реальна вартість ділянки й майна становила понад 525 млн грн.
Згодом підозрювані планували знести будівлі й знищити майно комбінату нібито через їх застарілість і несправність, а також скоротити працівників держпідприємства. Їхнім планам завадив накладений у серпні 2021 року за клопотанням НАБУ і САП арешт на земельну ділянку. Завдяки цьому її забудові вдалося запобігти.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»