Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду залишила під вартою колишнього колишнього виконувача обов'язків генерального директора державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» Василя Сахненка, однак зменшила йому вдесятеро заставу. НАБУ і САП підозрюють його в організації завдання 9,1 млн грн збитків підприємству.
Таке рішення 31 березня ухвалила АП ВАКС, повідомляє «Слово і діло».
Як відомо, антикорупційний суд узяв під варту Сахненка та визначив йому 2,684 млн грн застави. Ці кошти за нього внесли і підозрюваний вийшов з-під варти, проте його адвокати подали апеляційну скаргу. Її задовольнили частково, зменшивши лише розмір застави. Різницю в сумі повернули заставодавцю.
«Апеляційну скаргу захисника задовольнити частково. Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24 березня 2023 року про застосування запобіжного заходу щодо (Василя Сахненка – ред.) у вигляді тримання під вартою в частині визначення розміру застави скасувати та ухвалити в цій частині нову, якою визначити її у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 214 720 грн. В іншій частині оскаржувану ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника – без задоволення. Повернути заставодавцю 2 469 280 грн», – ідеться в рішенні.
Раніше ВАКС відправив під цілодобовий домашній арешт колишнього керівника ТОВ «Козельщинський пелетний завод» і ТОВ «Шишацький пелетний завод» Володимира Бобиля. Його теж підозрюють у цій справі.
Нагадаємо, 2 березня 2023 року НАБУ і САП повідомили про підозру колишнім директорам ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» (ДП «ЦСЕНСМ») та Полтавської філії ДП «ЦСЕНСМ» у зловживанні службовим становищем. Також підозру вручили бенефіціару та директору двох приватних компаній.
Дії осіб кваліфіковані за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, бенефеціару і керівнику приватної компанії додатково інкримінують пособництво за ч. 5 ст. 27 ККУ.
За даними слідства, на початку 2020 року посадовці уклали договори на постачання приватним компаніям зерна майбутнього врожаю. Згодом підозрювані умисно внесли зміни до цих договорів – скасували пункт про вимогу враховувати ринкові ціни на момент поставки. В результаті зерно продали майже за вдвічі меншою за ринкову ціною. Цим держпідприємству заподіяли 9,1 млн грн збитків.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»