Чому хвалена російська «Армата» не воює в Україні та чи існує вона взагалі

Читать на русском
Про те, чому розхвалений російською пропагандою танк Т-14 Армата жодного разу не засвітився на фронті, і чи існує він взагалі – в матеріалі Слово і діло
Т-14 АрматаВікіпедія

Російські окупанти в Україні витягують з радянських військових засіків все старішу техніку, яка була списана в запас задовго до того, як СРСР розвалився на складові. Так, на фронті вже відзначалося використання танків Т-62, РСЗВ «Град-1» на базі автомобілів ЗіЛ, нещодавно були помічені старі неозброєні БТР-50П, які перекидаються, судячи з усього, в бік України. При цьому до війни росія хвалилася різними «аналоговнетними» видами зброї, в тому числі танками; ЗСУ винищили більшу частину цього російського зоопарку, але один трофей українські «танк-бастери» все ще не отримали. Йдеться про неймовірно розхвалену російську «Армату».

«Слово і Діло» спробувало розібратися в тому, що таке «Армата», чи існує вона взагалі, і чи може цей танк опинитися в Україні.

Танкова катастрофа

Переважна частина боєготових російських танків – в тому числі чимала кількість новітніх модернізацій Т-72, Т-80, а також хвалених Т-90М – були втрачені під час бойових дій в Україні. Багато з них були спалені, частину кинуто, частину захоплено українськими військами, а частина або визнана неремонтнопридатною та іржавіє на кладовищах військової техніки, або чекає своєї черги на танкоремонтних заводах росії.

Втрати росії в танках вражають. Так, тільки під час битви під Вугледаром в кінці січня 2023 року рф втратила понад 130 танків і бронемашин. Але ж і до цього російські танки масово горіли, залишалися на узбіччях українських доріг, відвозилися на ремонт в побитому стані…

Олександр Коваленко: «Російський наступ не встиг розпочатися, як захлинувся на усіх напрямках»Про російський наступ, загрозу для Молдови, проблему Придністров'я, західну зброю – в інтерв'ю Слово і діло з Олександром Коваленком

Армія РФ відчуває такий танковий голод, що, як за часів нищівних розгромів Червоної Армії в 1941-1942 роках, на фронт кидається мало не все, що хоча б віддалено нагадує танк. Якщо немодернізовані Т-72/Т-72А на фронті ще нікого не здивували, то поява старих радянських танків Т-62/Т-62М, бойова цінність яких полягає хіба що в здатності служити НВТ (нерухомі вогневі точки), викликала в експертному середовищі невимовний регіт. Такими темпами ще через півроку справа дійде до танків Т-54/Т-55 часів 1950-х років, а далі, ймовірно, взагалі сталінські Т-34-85 в справу підуть.

Однак один-єдиний тип російського танка не те, що на полі бою – навіть близько до фронту підпущений не був. Йдеться про Т-14 «Армата», російський «аналоговнетний», неймовірно розрекламований і розхвалений «танк нового покоління». З'являється закономірне питання – чому так?

«Аналоговнет»

Розробка Т-14 стартувала у 2009 році в рамках створення танка для застосування згідно з концепцією «мережецентричної війни» - здобуття перемоги в збройному конфлікті шляхом досягнення більшого рівня інфокомунікаційності підрозділів, ніж у противника. Примітний той факт, що всі подібні програми створення танків в західних країнах, запущені одночасно або раніше, ніж Т-14, були в підсумку згорнуті, як занадто витратні. Але не російська програма.

Офіційно розробка танка завершилася у 2013 році, а вперше широкій публіці танки Т-14 були представлені на параді 9 травня 2015 року в Москві – тоді кілька цих бойових машин пройшли перед публікою по Червоній площі. Проте, низка джерел вказує, що станом на 2023 рік розробки танка все ще визнані такими, що ведуться, що демонструє, наскільки цей проєкт «сирий».

Цікаво також, що спочатку Т-14 розроблявся, не як основний бойовий танк в повному розумінні цього слова, а як танк розвідки, цілевказівки та коригування вогню в складі ударної групи з ЗРК, танків Т-90 і САУ. Але в підсумку, традиційно, виросло те, що виросло – з «Армати» вирішили зробити ОБТ.

Танк, як заявляли в росії, повинен був бути неймовірно захищеним – від безлюдної башти та бронекапсули для екіпажу, яка гарантувала б збереження його життів, до новітніх комплексів захисту з можливістю перехоплення 95% ракет з РПГ, ПТРК та підкаліберних бронебійних снарядів, а також багатошаровою металокерамічною лобовою бронею, еквівалентною 1000 мм гомогенної сталевої – таку броню, нібито, нереально було б пробити жодним з існуючих засобів ураження.

Основним озброєнням танка повинна було стати 125-мм гладкоствольна гармата 2А82, або 152-мм гладкоствольна гармата 2А83; обидва типи гармати могли б вести вогонь не тільки снарядами, а й ПТУРами.

У рф неодноразово робилися заяви, що цей танк нібито на голову перевершує будь-які зразки бронетехніки на озброєнні НАТО – німецькі Leopard 2, британські Challenger 2, американські Abrams M-серії будь-яких модифікацій і так далі.

Виникає, знову ж таки, закономірне питання – ну і де ця диво-зброя? Особливо у світлі того, що Україна скоро отримає всі перераховані вище західні танки, боротися з якими у росії особливо й нічим?

Дорого (і) нерозумно

Для початку, навіть точна вартість танка не піддається обчисленню, оскільки цифри кожен раз називаються інші. У 2015 році вартість Т-14 оцінювалася в 400-500 млн рублів. Проте вже у 2016 році на Уралвагонзаводі заявили, що танк нібито буде коштувати 250 млн рублів – удвічі дешевше. Російські журналісти у 2018 році у власному матеріалі оцінили вартість танка в 320-250 млн рублів.

Але навіть така ціна виявилася для російської армії абсолютно непідйомною, а «високотехнологічний танк» – занадто дорогим та складним. Замість замовлення Т-14 російські генерали у 2019 році прийняли рішення повернутися до масової модернізації існуючого танкового парку російської армії – зокрема, Т-64 різних модифікацій, Т-72Б3, Т-80БВМ та Т-90.

Далі, танк абсолютно не випробовувався в бойових умовах. Хоча у рф заявили, що у 2020 році танк нібито успішно пройшов випробування в Сирії, але швидше за все, це брехня, оскільки немає жодних доказів. Невідомо, як він буде поводитися в бойових умовах. Про його бойову цінність можна судити тільки за припущеннями експертів, а також за хвалебними статтями російських політиків, військових, інженерів і фахівців. Але, з іншого боку, нацистські «Тигри» теж були передовими танками на папері, а ось на фронті вилізла така кількість проблем, що самі німецькі танкісти в мемуарах часто скаржилися – нові танки проводять значно більше часу в ремонті, аніж в реальному бою, і цей ремонт здебільшого жодним чином не пов'язаний з отриманням бойових ушкоджень.

І нарешті, третє – достеменно невідомо, чи існує цей танк взагалі. Він настільки рідко демонструвався публічно, що досі неможливо визначити, що ж насправді бачила публіка – реальний бойовий танк, або ж просто ходовий макет бойової машини? Особливо для 99% людей, які навряд чи розбираються в нюансах.

Резюмуючи, з яких причин росіяни все ще не відправили «Армату» на фронт?

Танк, якого не існує

Найпростіший варіант: цього танка дійсно насправді не існує і те, що показували у 2015 році, як і те, що засвітилося на «навчаннях» у 2022 році – всього лише ходова танка з фанерним макетом, який встановлений на неї.

У цьому випадку цілком зрозуміло небажання росіян відправляти Т-14 в зону бойових дій, оскільки обман дуже швидко буде розкритий і полетять голови. Адже вийде, що з 2009 по 2023 рік російські генерали невпинно пиляли сотні мільярдів рублів на розробці танка, якого навіть не існує в реальності.

І це буде ще одна неймовірна ганьба для російського ВПК, над яким після боїв в Україні на Заході не жартує тільки ледачий, не кажучи вже про чергову яскраву демонстрацію слабкості росії загалом.

Самим не вистачає

Цих танків дуже мало. Варіант, який є основним при відповіді на питання про небажання рф кидати Т-14 до бою.

Хоча в Росії у 2015 році заявляли про замовлення розміром у 2300 Т-14 до 2025 року, вже у 2016 році «замовлення» цих танків «всохло» до 132 одиниць, а потім ця тема взагалі випала з поля зору – тільки в грудні 2021 року «Ростех» заявив, що нібито розпочато серійне виробництво Т-14. Однак ані кількість вироблених машин, ані терміни виконання контрактів на їхнє виробництво, ані інформація щодо наявності таких контрактів – нічого не дозволяє стверджувати, що у рф є значна кількість таких танків.

Станом на сьогодні, імовірно, у ЗС рф в розпорядженні може перебувати щонайбільше до 20 Т-14, плюс якась кількість машин в складі настановної партії; останні, швидше за все, являють собою прототипи Т-14, якщо не ті самі, вже не раз згадані ходові макети.

Моральна шкода

Втрата кожного танка обернеться для росіян мало не національною трагедією.

І зовсім не тому, що вони дуже вже дорогі, та їх, як раніше було сказано, в парку російської армії вже дуже мало. А з тієї причини, що жодний інший зразок російського озброєння, виключаючи, можливо, ядерну зброю, не розхвалювали російські пропагандисти так, як Т-14.

Тому втрата навіть однієї «Армати», а вже тим більше захоплення цієї машини Збройними силами України, як були захоплені багато зразків модернізованих танків рф раніше, завдасть нищівного удару по моральному стану армії та російських громадян, які підтримують путіна.

Втім, можливо, що Т-14 все ж будуть перекинуті до України; 19 січня 2023 року про це заявила британська розвідка. За її даними, невстановлена кількість Т-14 може бути переміщена на фронт в Україні виключно в пропагандистських цілях, для підняття бойового духу російських солдатів.

Так що цілком ймовірно, що «Армата» (ну, або щось, що віддалено її нагадує), незабаром з'явиться на фронті. А враховуючи звичку російських командирів кидати в безглузді штурми все, що хоч віддалено схоже на бойовий танк, а також кидати де доведеться техніку, яка підбита, або вийшла з ладу, схоже, що скоро у ЗСУ з'явиться ще один цікавий трофей.

Антон Корж, спеціально для «Слово і діло»

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: