ВАКС продовжив розслідування справи ексголови ДФС Насірова та Бахматюка

Вищий антикорупційний суд продовжив до 17 лютого строк розслідування кримінального провадження за підозрою колишнього голови Державної фіскальної служби Романа Насірова в одержанні неправомірної вигоди від олігарха Олега Бахматюка через свого радника.

Про це повідомляє прес-служба ВАКС.

«У четвер, 8 грудня, слідчий суддя Вищого антикорупційного суду продовжив строк досудового розслідування у кримінальному провадженні за підозрою трьох осіб до 17 лютого 2023 року. Нагадаємо, у цьому кримінальному провадженні підозри висунуто: колишньому голові Державної фіскальної служби (ч. 4 ст. 368 КК України); його раднику (ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України); власнику агрохолдингу (ч. 4 ст. 369 КК України)», – інформує суд.

Раніше Вищий антикорупційний суд заарештував Насірова з альтернативою понад півмільярда гривень.

Нагадаємо, НАБУ і САП повідомили про підозру ексголові ДФС Роману Насірову в одержанні понад 722 млн грн неправомірної вигоди. Також про підозру в наданні цієї вигоди повідомили олігарху Олегу Бахматюку, але заочно.

Слідство наразі встановило одержання головою ДФС (2015-2016 рр.) неправомірної вигоди у $5,5 млн за забезпечення відшкодування понад 540 млн грн компаніям агрохолдингу у серпні 2015 року та понад 21 млн євро за відшкодування майже 2,7 млрд ПДВ упродовж лютого 2015 - серпня 2016 рр. «Плату за послуги», яка, в середньому становила близько 20% від суми відшкодованого ПДВ, Насіров одержував на рахунок підконтрольної йому іноземної компанії, а також компанії підконтрольної тестю та раднику, через іншу іноземну компанію-«прокладку», залучену радником експосадовця. Відправником коштів, як встановили НАБУ і САП, була компанія-нерезидент, підконтрольна власнику агрохолдингу Бахматюку.

При цьому частину неправомірної вигоди сформували безпосередньо з коштів бюджетного відшкодування ПДВ і конвертували в іноземну валюту. НАБУ та САП мають докази, що голова ДФС пріоритезував виплати з відшкодування ПДВ компаніям агрохолдингу, натомість не включав відомості про суми, заявлені до бюджетного відшкодування іншими суб’єктами господарювання (в тому числі комунальними підприємствами), які мали на те право. Це, в свою чергу, призвело до судових позовів з боку таких товариств та стягнення ними з держбюджету, окрім заявлених сум бюджетного відшкодування, ще щонайменше 2 млн грн пені.