Опалювальний сезон 2021/22 ще до старту привернув до себе багато уваги. Міністерство енергетики України неодноразово заявляло про малі запаси вугілля, під загрозою також опинявся імпорт електроенергії, а енергетична криза накрила Європу. Нині, за словами урядовців, ситуацію в українській енергетиці після більш як половини опалювального сезону вдалося стабілізувати. У Міненерго констатували, що постачання вугілля за підсумками січня перевищує споживання. Що зараз відбувається на українському енергоринку та які проблеми можуть виникнути, читайте у матеріалі.
«Пройдемо спокійно, всього достатньо»: що про опалювальний сезон каже влада
У середині січня прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що після половини опалювального сезону енергосистема забезпечена достатніми резервами, а запасів до кінця сезону не бракуватиме.
«Енергосистема працює стабільно, попри песимістичні, інколи ж – панічні заяви окремих політиків. Запаси вугілля продовжують зростати і вже перевищили торішні запаси цього часу. Маємо достатні запаси потужності і на атомних, і теплових, і гідроелектростанціях», – наголосив Шмигаль.
Також прем'єр додав, що в умовах енергокризи в Європі, які підживлює Російська Федерація, уряд уважно моніторить ситуацію і швидко реагує на всі виклики.
Згодом голова уряду запевнив, що тарифи на електроенергію, газ та комунальні послуги не зміняться до кінця опалювального сезону.
Президент Володимир Зеленський у своєму відеозверненні також дав позитивний прогноз.
«Ми можемо констатувати, що спокійно пройдемо весь цей опалювальний сезон. Передумов, аби стверджувати це – достатньо. Газу у підземних сховищах України достатньо, запасів вугілля – достатньо, на електростанціях і в портах вони перевищили вже 1 мільйон тонн», – сказав Зеленський.
У тому, що Україна спокійно пройде весь опалювальний сезон Зеленський запевнив і під час свого виступу в Раді.
«У нас достатні запаси газу, вугілля. Вперше в історії Україна використовує весь наш потенціал – потенціал атомної енергетики», – сказав Зеленський.
А що про запаси вугілля кажуть у Міненерго? У відомстві запевняють, що запасів чорного золота на складах ТЕС на 200 тис. тонн більше, ніж торік, а за підсумками місяця постачання вугілля перевищує споживання.
Там також додали, що у лютому очікується імпорт вугілля загальним обсягом понад 450 тис. тонн.
А от на початку опалювального сезону заяви міністерства не були такими оптимістичними. Тоді у відомстві наголошували, що на складах ТЕС є менше половини вугілля від затвердженої Міненерго норми. І в Україні немає достатньої кількості вугілля для проходження опалювального сезону.
Днями Денис Шмигаль повідомив, що з листопада 2021 року в Україну зрештою надійшло 14 суден з енергетичним вугіллям.
«Тривають перемовини про збільшення постачання вугілля на лютий-березень цього року. Загалом, у 1 кварталі заплановано постачання вугілля на склади ТЕС на рівні 6 млн тонн», – сказав прем'єр.
За словами очільника уряду, від початку року видобуток українського вугілля зріс майже на 20% порівняно з аналогічним періодом 2021-го.
«Є проблеми і вони не вирішуються»: що про ситуацію в українській енергетиці каже експерт
«Слово і діло» поспілкувалося з директором спеціальних програм науково-технічного центру «Психея» Геннадієм Рябцевим щодо нинішнього ситуації в українській енергетиці.
За його словами, якщо говорити лише про вугілля, то його справді вистачає, ба більше, це було зрозуміло ще до початку опалювального сезону.
«Тому що вся істерія довкола немовби нестачі енергоресурсів здіймалася на порожньому місці тими, хто не розуміє, як функціонують енергетичні ринки», – вважає експерт.
Ще наприкінці жовтня Рябцев зазначав, що норма запасів вугілля від Міненерго є надуманою, адже більшість суб’єктів господарювання є приватними і можуть самі для себе визначати, скільки вугілля їм потрібно у конкретний період, а міністерство не може наказувати їм запасати певні обсяги.
«В усьому іншому – як проблеми існували, так вони і існують», – додав експерт з енергетики.
Серед основних проблем Рябцев виділив дві. Перша – провальна цінова і тарифна політика.
«Така тарифна політика призвела до того, що зараз у нас майже не існує тих, кому уряд не надавав би пільгові умови закупівлі енергоресурсів. Наприклад, на ринку природного газу блакитне паливо за пільговими цінами отримують домогосподарства, бюджетні установи та організації, харчові підприємства, комунальні служби тощо», – пояснив Рябцев.
Зазначимо, 5 січня Міністерство аграрної політики та продовольства України затвердило перелік підприємств виробників продовольчих товарів, які будуть отримувати природний газ (українського видобутку приватних компаній) за пільговою ціною.
До цього переліку увійшло понад 6,8 тисячі підприємств. З повним списком можна ознайомитись тут.
«Усі інші суб’єкти господарювання отримують газ за цінами, прив’язаними до спекулятивних зовнішніх котирувань. Як наслідок – промисловість зупиняється, і більше половини підприємств не можуть працювати, отримуючи хоча б мінімальний прибуток», – продовжив далі Рябцев.
Він також наголосив, що це стосується не лише ринку природного газу, а й усіх інших енергетичних ринків.
Нестача вугілля та проблеми з електроенергією: чи справді Україна опинилась на порозі енергетичної кризиЧи загрожує найближчим часом Україні енергетична криза і чи може від цього постраждати населення, читайте в матеріалі «Слово і діло».
Друга проблема, яку виділив експерт – низька надійність енергопостачання – через зношеність систем, відсутність системи дублювання, резервної системи, брак високоманеврових акумулювальних потужностей.
«Усе нормальне функціонування енергетичного сектору базується лише на тих резервах, які були закладені інженерами ще у радянські часи. Але в будь-який момент ця система може вийти з ладу – в будь-якій точці. Ми бачимо велику кількість аварійних зупинок. Вони, звісно, не охоплюють всю систему, але час від час щось виходить з ладу», – зазначив Рябцев.
На його думку, якихось заходів, спрямованих на те, щоб змінити цінову політику і підвищити стійкість функціонування енергосистеми України, уряд не робить, а лише «повторює мантру про достатній запас вугілля і природного газу, які жодним чином не залежать від бажання чи небажання уряду».
«Може статися вихід з ладу зношеного обладнання, догляду за яким уряд не приділяє уваги, хоча має робити це через Держенергонагляд, Держатомрегулювання, НКРЕКП, Міненергетики та інші органи», – наголосив експерт.
Тим часом державне підприємство «Енергоатом» днями повідомило, що запустило в роботу всі наявні 15 енергоблоків – «вперше за всю історію атомної енергетики України».
Однак, за словами Рябцева, тут виникає питання, чому працюють всі 15 енергоблоків?
«Це означає, що хтось інший не працює або робить це не належним чином. Атомна генерація – це базова генерація. А як маневрувати? Як забезпечувати енергоспоживання в пікові годин (з 17.00 до 20.00) щодня? Атомні електростанції не можуть цього забезпечити. Або можуть, але штучно зменшуючи коефіцієнт використання потужностей», – пояснив він.
Експерт з ядерної енергетики Ольга Кошарна також скептично сприймає таке повідомлення від «Енергоатому». Насамперед, вона наголосила, що всі 15 енергоблоків працювали і раніше – 28 лютого 2007 року та кілька днів взимку 2017 року.
Також вона нагадала про затверджений графік ремонту енергоблоків АЕС. Так, за її словами, дві атомні електростанції мають піти на ремонт у середині лютого, ще чотири – протягом березня.
«А березень нині в Україні буває практично зимовим місяцем, з рясними снігопадами та морозами. Та й друга половина лютого буває морозною. Тож переможні реляції рано озвучувати. Тим більше, що недовантаження у сумі на 15 енергоблоків дорівнює потужності 1-го ВВЕР-1000. У мене питання – навіщо треба було підключати ще один блок-мільйонник», – написала Кошарна на своїй сторінці у Facebook.
За словами Геннадія Рябцева, у подібних повідомленнях є щось «на кшталт гасел ЦК КПРС напередодні першого травня».
«Те, що зараз відбувається, все більше схоже на те, що було в найгірші роки так званого застою – коли всі розуміли, що щось не так, але при цього робили вигляд, що все нормально і все працює», – зазначив він.
Нагадаємо, раніше ми писали, як країни ЄС пропонують проводити реформу енергоринку на тлі енергетичної кризи.
Як змінювалися обсяги запасів вугілля на українських ТЕС та ТЕЦ, можна подивитись на нашій інфографіці.
Анастасія Дячкіна, спеціально для «Слово і діло».
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»