З початку 2022 року для частини ФОПів запрацювали нові правила – їх зобов’язали використовувати реєстратори розрахункових операцій, тобто касові апарати. Ще на етапі ухвалення відповідного законопроєкту, ця новина викликала чимало невдоволення серед підприємців, адже багато запитань лишилося без відповіді. «Слово і діло» зібрало усю необхідну інформацію та спробувало роз’яснити незрозумілі моменти.
Хто має використовувати касові апарати?
З 2022 року набув чинності закон, за яким використання касових апаратів стало обов'язковим для ФОПів, які проводять розрахункові операції.
Касові апарати потрібні для підприємців, які реалізують технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарські засоби і вироби медичного призначення.
Тож, касові апарати потрібні для ФОПів 2-4 групи незалежно від обсягу доходу за умови здійснення розрахункових операцій.
У яких випадках можна не використовувати РРО?
Не зобов'язані мати касові апарати ФОПи 1-ї групи на єдиному податку (тобто люди без найманих працівників, що торгують на ринках і надають побутові послуги).
Також РРО можуть не використовувати підприємці, які здійснюють незалежну професійну діяльність.
Окрім цього, уряд звільнив від використання касових апаратів підприємців, які ведуть роздрібну торгівлю у сільській місцевості. Однак тут теж є свої винятки, тому використовувати РРО у селі необхідно за умови, якщо:
- одночасно ведеться торгівля підакцизними товарами;
- йдеться про дистанційну торгівлю, зокрема, через інтернет;
- сільрада та рада ОТГ ухвалила рішення про обов'язкове використання РРО.
Державна податкова служба оприлюднила також список винятків, хто може не використовувати касові апарати. Зокрема, це стосується роздрібної торгівлі, надання певних послуг та організації прийомів. З детальним переліком можна ознайомитись нижче.
Як проводяться розрахунки?
Реєстратори розрахункових операцій застосовуються під час розрахунку готівкою; через POS-термінал із застосуванням електронного платіжного засобу; через програмно-технічний комплекс самообслуговування небанківської установи; під час розрахункової операції операції через системи LiqPay, Portmone, iPay, Приват24, Монобанк, Ощад24/7.
Окрім цього, є кілька видів операцій, коли ФОПи також можуть не використовувати РРО. Зокрема, у Державній податковій службі виділили такі:
- під час перерахунку коштів з рахунку суб’єкта господарювання на такий самий рахунок (з використанням реквізитів розрахункового рахунку, тобто без еквайрингу);
- під час переказу коштів через касу банку;
- під час оплати через термінал самообслуговування банку (програмно-технічний комплекс самообслуговування).
Як використовувати РРО під час оплати в інтернеті та доставки?
У разі оплати товарів в інтернеті та їхньої доставки кур'єром або поштою використання РРО також є обов'язковим.
Наприклад, покупець замовив товар в інтернет-магазині та оплатив його за реквізитами платіжної картки. Інтернет-магазин проводить розрахунки через РРО/ПРРО та передає чек разом з товаром кур'єру. Далі кур’єр передає чек та товар покупцю.
Якщо товар оплачується через поштове відділення (накладений платіж), поштова служба приймає оплату за товар та зобов’язана видати чек, або вручає товар з чеком від продавця у випадку попередньої оплати або продажу товару в кредит.
Лише під час безготівкової оплати з рахунку покупця на рахунок продавця, використовувати РРО не обов’язково. Також це стосується оплати інтернет-послуг, наприклад, оплатити комуналку, кабельне, купити комп’ютерну гру або інфопослуги.
Які бувають касові апарати та де їх узяти?
Є два види реєстратора розрахункових операцій – «класичний» та програмний РРО.
Класичний РРО – це пристрій, який підприємець купує сам. Головна функція апаратного РРО полягає у тому, що він друкує фіскальні чеки. Реєстрація РРО здійснюється у податковому органі за основним місцем обліку суб'єкта господарювання як платника податків.
На період виходу з ладу класичного РРО або у разі тимчасового (не більше 7 робочих днів), відімкнення електроенергії, проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книги або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного РРО.
Програмний РРО – це застосунок, програмне забезпечення, яке може бути встановлене на будь-який гаджет (смартфон, планшет, ноутбук тощо). Додаток не друкує чек, але може відправити його СМС або на пошту покупцю.
Такий РРО може працювати в режимі офлайн не більше 36 годин поспіль (але не більше 168 годин протягом календарного місяця). У цей період створюються електронні розрахункові документи, яким присвоюються фіскальні номери із діапазону номерів, сформованих фіскальним сервером ДПС.
На період виходу з ладу програмного РРО проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту усунення несправностей. Також можна користуватись зареєстрованим резервним РРО.
У податковій виділили чотири типи програмних реєстраторів, залежно від того, як і де планується фіскалізуватися продаж:
- «стаціонарний» тип – такий програмний РРО встановлений на конкретну господарську одиницю та використовується за адресою, зазначеною в реєстраційній заяві;
- «пересувний» тип – зареєстрований на конкретну господарську одиницю (наприклад, автомобіль), але може використовуватися на всій території України на такій господарській одиниці;
- «каса самообслуговування» – встановлений на конкретну господарську одиницю та використовується за адресою, зазначеною в реєстраційній заяві, при цьому його застосування не передбачає залучення касира (наприклад, платіжний термінал);
- «інтернет-торгівля» – встановлений на конкретну господарську одиницю і використовується за адресою, зазначеною в реєстраційній заяві та під час його застосування можливе залучення касира (інтернет-магазин (сайт).
Програмний РРО можна встановити безкоштовно. ДПС запустила спеціальне безплатне забезпечення для гаджетів з операційною системою Windows або Android. Завантажити програмний реєстратор розрахункових операцій та почитати інструкцію до нього, можна за цим посиланням.
Що буде, якщо не використовувати реєстратори розрахункових операцій?
ФОПи, які порушили нові правила, мають заплатити штраф. Так, за першу операцію, проведену без фіскального чека, підприємець заплатить 100% вартості цього товару, а за другу та наступні — 150%. Частину штрафу в грошах отримає покупець, частина – піде до державного бюджету.
Окрім цього, передбачений штраф у розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів (510 грн) за неподання до органів контролю звітності, пов'язаної із застосуванням РРО, розрахункової книги та копій розрахункових документів.
До кого можна звернутися, якщо виникнуть проблеми?
Насамперед, відповіді на поширені запитання та проблемні моменти можна пошукати у розширеному роз'ясненні Державної податкової служби за цим посиланням.
Також по консультацію можна звернутися до контакт-центру Податкової у Телеграмі.
Оберіть потрібний напрямок та поставте запитання працівникові контакт-центру.
Наприклад, якщо сталися якісь збої під час роботи з РРО, потрібно подати повідомлення про несправність, здійснювати розрахунки у безготівковій формі шляхом перерахунку коштів з поточного рахунку на рахунок, через установу банку або призупинити діяльність.
До речі, днями колишній міністр Кабінету міністрів Дмитро Дубілет заявив, що масовий збій у створеному його командою сервісі Checkbox триває, і пообіцяв підприємцям покрити штрафи від податкової зі своєї кишені.
Також він запевнив, що служба підтримки в будь-якому разі допоможе постфактум внести всі дані в касу (якщо їх записували, наприклад, на листку). Тож, у разі якихось збоїв у роботі РРО, можна також звертатися у службу підтримки розробників вашого реєстратора розрахункових операцій.
Нагадаємо, раніше ми розбиралися, що саме не влаштовує підприємців через запровадження касових апаратів та чи є справді підстави для занепокоєння.
Анастасія Дячкіна, спеціально для «Слово і діло».
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»