Верховна рада провалила відтермінування реєстраторів розрахункових операцій для ФОПів. Народні депутати не змогли включити відповідний законопроєкт до порядку денного. Що передбачає законопроєкт, чому підприємці виходять на протести та які можуть бути альтернативи, читайте у матеріалі «Слово і діло».
Що таке реєстратори розрахункових операцій
Реєстратор розрахункових операцій або РРО – це спеціальний пристрій чи програмно-технічний комплекс із реалізацією фіскальних функцій для реєстрації розрахункових операцій під час продажу товарів.
По суті, це аналог касового апарату, але у вигляді програмного забезпечення для комп'ютера, смартфона або планшета.
РРО дозволяє виконувати фіскальні функції через реєстрацію чеків на податковому сервері через інтернет. ФОПи мають право обрати, яким саме реєстратором розрахункових операцій користуватися: класичним або програмним.
Касові апарати потрібні для підприємців, які реалізують технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарські засоби і вироби медичного призначення.
ФОПи, які надають посередницькі послуги з нерухомості та виробляють, постачають, продають дорогоцінні вироби, також повинні використовувати РРО.
Які рішення ухвалювала Рада
Ще з 1 серпня 2020 року набули чинності норми, які запроваджують програмні РРО (касові апарати) без розширення сфери їхнього застосування. За наявності класичного РРО, бізнес не зобов’язаний переходити на програмні РРО та може користуватися ними одночасно.
Передбачалося, що програмні РРО від Державної податкової служби будуть безкоштовними, а встановити їх можна на телефон, планшет, комп'ютер чи інший гаджет.
З 1 січня 2021 року використання РРО для певних видів діяльності ІІ-IV груп фізичних осіб-підприємців, мало стати обов’язковим, а з 1 квітня 2021 року ‒ для всіх платників єдиного податку ІІ-IV груп.
Окрім цього, передбачалося запровадження так званого «кешбеку». Тобто, якщо покупець отримав повністю або частково нефіскалізований чек (який не був зареєстрований на сервері Державної податкової служби) на суму більше 850 грн, він може написати скаргу до Податкової. Якщо в результаті перевірки цей факт підтвердиться, підприємець заплатить штраф у розмірі 150% вартості товару, проданого не за чеком. Частину штрафу в грошах отримає покупець, частина – піде до державного бюджету.
Підприємці до кінця року мали встигнути придбати касові апарати та налагодити роботу.
Враховуючи невдоволення та несприятливі карантинні обмеження 1 грудня 2020 року Верховна рада ухвалила законопроєкт, яким відтермінувала запровадження касових апаратів до 1 січня 2022 року для ФОПів ІІ-IV груп (обсяг доходу яких не перевищує 1 млн грн) та відповідальність за торгівлю без них.
Законопроєкт №4439 також передбачає скасування штрафів за невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, і за відсутність попереднього програмування товарів в РРО.
17 грудня 2021 року Верховна рада зібралася на позачергове засідання, для розгляду питання про відтермінування застосування РРО для підприємців. Однак Раді не вдалося навіть внести відповідний законопроєкт до порядку денного.
Чому мітингують ФОПи
Юрист Асоціації представників малого та середнього бізнесу міста Києва Вікторія Бачинська у коментарі «Слово і діло» пояснила, чим спричинені побоювання ФОПів та чи є вони обґрунтованими.
Побоювання №1. РРО можуть стати обтяжливими для ФОПів на спрощеній системі оподаткування.
«Проте, якщо ФОП чесно веде усю діяльність, декларуючи усі доходи, то впровадження нових технологій полегшить ведення обліку та комунікацію із безпосередніми споживачами, оскільки, наприклад, в Іспанії, де встановлення обов’язкових касових апаратів не передбачено, підприємці активно їх використовують задля зручності», – розповіла експерт.
Побоювання №2. Потрібно обов’язково встановити «фізичний» касовий апарат та принтер для видачі друкованих чеків.
За словами юриста, таке твердження є міфом. «Можна використовувати спеціальне програмне забезпечення, встановивши його на телефон або комп’ютер. Чеки можуть бути і в електронній формі, оскільки ніяких вимог щодо видачі саме роздрукованого чеку законодавство не встановлює», – пояснила вона.
Однак Бачинська зауважила, що навіть за умови наявності безкоштовного програмного РРО, покупці не завжди можуть і хочуть давати свою електронну адресу для відправлення електронних чеків, що також є проблемним моментом.
Під Радою знову протестують ФОПи: під час бійки почали палити фаєриУ Києві під Верховною радою у п'ятницю, 17 грудня, триває чергова акція протесту підприємців.
Побоювання №3. Підприємці не знають, як працюватиме система, що робити, якщо відбудеться збій програми, зникне інтернет тощо.
За словами Бачинської, у цьому є реальна проблема, яку має вирішити держава. «Зокрема, стосовно загальних принципів роботи системи, то варто розробити спеціальні інструкції та забезпечити надання консультацій ФОПам стосовно використання РРО або ПРРО. Окрім того, в будь-якому випадку необхідний час та певні навички для ознайомлення із принципом роботи, як касового апарату, так і програмного забезпечення», – зазначила експерт.
Стосовно проблем з інтернетом, юрист вважає, що побоювання підприємців щодо цього є цілком обґрунтованими, оскільки ймовірні шляхи вирішення проблеми не запропоновані.
«На мою думку, варто також розробити механізм дій підприємця у разі виникнення такої проблеми та запропонувати шляхи її вирішення», – додала вона.
Побоювання №4. У разі придбання саме механічного РРО підприємець зазнає значних фінансових витрат.
«Стосовно цієї проблеми, то держава могла б сприяти не тільки створенням програмного забезпечення для розрахункових апаратів, але і, наслідуючи приклад Литви, відшкодовувати вартість таких апаратів або надавати пільгові кредити для їхнього придбання, а також розробляти інформаційні пам’ятки щодо використання РРО або ПРРО», – зазначила Бачинська.
На її думку, якщо ФОП захоче придбати саме РРО, а не користуватися програмним забезпеченням, то, відповідно, це спричинить певні витрати для бізнесу.
Побоювання №5. Відповідальність за порушення застосування касових апаратів.
На думку Бачинської, такі штрафи справді є доволі обтяжливими.
«Якщо ФОП здійснюватиме розрахункові операції без застосування касового апарату, то отримає штраф у розмірі 100% вартості проданих з цими порушеннями товарів (робіт, послуг) – за вчинене перше порушення та 150% за повторно вчинене порушення протягом року, що є досить обтяжливим, враховуючи збитки підприємців під час карантину», – наголосила вона.
Зазначимо, що штрафні санкції передбачені не за невстановлення касового апарату, а за здійснення будь-якої готівкової розрахункової операції без нього.
Побоювання №6. Можливий тиск з боку Податкової та проведення вибіркових перевірок.
Загалом юрист підсумувала, що питання впровадження касових апаратів доволі суперечливе, та є таким, що «викликало антагоністичні настрої в українському суспільстві». Водночас, на її думку, такі нововведення мають за мету вивести бізнес «із тіні» та забезпечити податкові надходження.
«Не можна не погодитися, що зараз, можливо, не найкращий час, враховуючи доволі скрутне становище малого і середнього бізнесу та кількість збитків, яких вони зазнали внаслідок карантинних обмежень. При цьому, легальний бізнес, який повністю декларує свої доходи не проти введення РРО та ПРРО, особливо враховуючи те, що це не поширюється на найменші «бізнеси» ФОПів на єдиному податку 1 групи без найманих працівників», – зазначила Бачинська.
На її думку, підприємці обґрунтовано вказують на обтяжливість штрафних санкцій, особливо враховуючи карантинні обмеження і те, що вони тільки починають користуватися РРО, не знають специфіки роботи і, відповідно, не готові до проблем, які можуть виникнути під час застосування касових апаратів.
Нагадаємо, кілька днів тому під Радою сталися сутички між протестувальниками та правоохоронцями. Тоді мітингувальники повністю перекрили вулицю Грушевського та запалили фаєри.
17 грудня мітингувальники знову вийшли під Верховну раду. Учасники акції блокували підходи до ВР, кидали піротехнічні засоби. Також сталися сутички із правоохоронцями. Внаслідок вибуху петарди постраждала жінка – учасниця акції.
Анастасія Дячкіна, спеціально для «Слово і діло».
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»