Подкаст «Словом» за 15 грудня: карантин на новорічні свята та референдум щодо Донбасу та Криму

Читать на русском
Головні новини та аналітика станом на 15 грудня - в авторському подкасті. Коротко розповідаємо про те, що досліджували протягом доби.‌
Подкаст «Словом»slovoidilo.ua

Про те, які поправки на карантинні обмеження слід враховувати українцям плануючи свята. Про ідею проведення референдуму про статус Донбасу та Криму, яка спливає в публічному полі вже не вперше. Про історію виплат грошей українцям у рамках програм з підтримки від держави. Та про інтерактивну мапу родовищ та надр України. «Слово і діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».

Карантин на новорічні свята: що треба знати

За півтора тижня на українців чекає початок основної частини зимових свят і велика кількість вихідних. Як і рік тому всі різдвяно-новорічні плани нам потрібно складати з поправкою на карантинні обмеження.

До речі, у Міністерстві охорони здоров'я повідомили, що не планують посилювати карантин на новорічні свята. «Україна вже перебуває в адаптивному карантині і до новорічних свят запровадження додаткових обмежень не планується. Торік у цей час була нова хвиля. Щоправда, ми тоді після свят запроваджували карантинні обмеження, що дало нам змогу хвилю відтягнути в часі. Закликаю святкувати у безпеці. В ізоляції з рідними та повним курсом вакцинації» – заявив глава МОЗ Віктор Ляшко.

За прогнозами Ради нацбезпеки, на свята в Україні має бути стабільна епідемічна ситуація, але водночас може з'явитися новий штам коронавірусу «Омікрон». Після свят у МОЗ очікують зростання захворюваності на коронавірус. «Наприкінці січня є сезонне підвищення захворюваності. Воно пов'язане із сезонними коливаннями… Тому також очікуємо наприкінці січня поступове збільшення нових випадків», – заявив головний санлікар Ігор Кузін. Для тих, хто ще не вакцинувався від коронавірусу, є хороша новина: центри масової вакцинації працюватимуть у період новорічно-різдвяних свят.

У 2020 році уряд вирішив заборонити проведення святкових заходів у розважальних закладах та ресторанах. Заборона діяла з 19 грудня і до кінця лютого, і стосувалася корпоративів, днів народжень, весіль тощо. Цього року Кабмін такого рішення не ухвалював. Але в «жовтій» та «червоній» зоні і так діють суворі правила відвідування громадських місць. Тож, швидше за все, додаткові обмеження приймати на свята не будуть, але в МОЗ закликатимуть українців або взагалі утриматися від вечірок та корпоративів, або відвідувати їх лише тим, хто вакцинувався.

Стало відомо й про те, що на свята не обмежуватимуть роботу й гірськолижних курортів, але в Міністерстві охорони здоров'я вже розробили суворі правила для відпочивальників. Які саме - про це читайте у нашому тематичному матеріалі на порталі та в телеграм-каналі.

А ще нагадаємо, що ми маємо на сайті зручну інфографіку-календар, на якій можна подивитися, скільки офіційних святкових днів і скільки вихідних матимуть українці у 2022 році.

Референдум щодо Криму та Донбасу

Наприкінці минулого тижня президент України Володимир Зеленський в одному з інтерв’ю не виключив ідеї проведення референдуму про статус Донбасу та Криму. А ще глава держави допустив одну цікаву ініціативу ‒ проведення референдуму про припинення війни.

Усі ці пропозиції Володимира Зеленського були оприлюднені після його розмови із президентом США Джо Байденом та на тлі кризи із військами Росії на кордонах з Україною. У своєму щорічному зверненні до Верховної ради Володимир Зеленський наприкінці свого виступу також нагадав нардепам, що питання Донбасу може бути розв’язане навіть у результаті прямих переговорів із російським президентом Путіним.

До речі, ідея із проведенням референдуму щодо статусу Донбасу вже лунала цьогоріч з вуст президента України. І знову ж таки – після весняної ескалації зі скупченням російських військ на кордонах із Україною. Тоді Володимир Зеленський заявив, що питання розв'язання конфлікту на Донбасі винесуть на перший всеукраїнський референдум, який пройде за новим законом.

Принципове питання – чи не можуть подібні ініціативи бути складовими якогось більш продуманого плану, який ворог міг би використати для загроз національній безпеці України? Адже, відповідно до Конституції, питання цілісності території України може виноситися на референдум тільки в частині ратифікації міжнародних договорів, підписаних країною.

А ще в ідеї є декілька важливих аспектів, до яких вже можна поставитися із пересторогою. Наприклад, чи зможуть взяти участь у такому референдумі громадяни України, які зараз проживають на непідконтрольних Україні територіях ОРДЛО та в окупованому Криму? Та і взагалі, про що саме можуть запитати українців в рамках всеукраїнського референдуму, звісно, якщо він відбудеться, і які наслідки може такий референдум мати?

Ці питання у своїй авторській колонці на «Слово і діло» досліджує політолог Олександр Радчук.

Історія виплат від держави українцям

У межах нової програми підтримки різних секторів економіки українці, які зробили два щеплення від коронавірусу, з 19 грудня зможуть отримати тисячу гривень через додаток «Дія». Це не вперше в історії, коли українці отримують певні виплати, або ж обіцянки виплат в рамках якихось програм з підтримки.

У 2008 році була програма з виплати так званої «Юліної тисячі». Тоді уряд Юлії Тимошенко оголосив, що виплачуватиме кошти вкладникам Ощадбанку колишнього СРСР за знеціненими вкладами на території України. На програму скерували 6,4 млрд грн. Вкладникам Ощадбанку СРСР за наявності ощадкнижки готівкою виплачували 1000 грн, спадкоємцям вкладників – 500 грн. Зрештою, для отримання компенсації зареєструвалися 12,8 млн осіб водночас отримали компенсацію 6,4 млн осіб. Програму зупинили через брак фінансування.

У 2012 році ця програма реалізовувалася за президентства Януковича. Цього разу кошти виплачувалися на банківську картку. На програму направили 6,1 млрд грн. В результаті, вкладникам здійснили виплати на суму 4,5 млрд грн. І зупинили програму через припинення її фінансування.

У 2019 році президент Петро Порошенко запровадив виплати додаткових 2 410 грн пенсіонерам, які отримували мінімальну пенсію – за рахунок коштів, які надійшли від митного оформлення авто. Тоді Пенсійний фонд отримав 4,4 млрд грн за рахунок надходжень від розмитнення авто на єврономерах. Пенсіонерам, які отримували пенсію нижче за 1 669 грн та при цьому мали трудовий стаж 30/35 років, виплатили по 1 205 грн у березні 2019 року та по 1 205 грн у квітні. Загалом, тоді гроші отримали близько 2,1 млн пенсіонерів.

У 2021 році президент Володимир Зеленський ініціював виплату коштів громадянам, які пройшли повний курс вакцинації від COVID-19.

Про те, хто з президентів та прем’єрів обіцяв українцям грошові виплати, за що, скільки та що з того вийшло - дивіться на нашій компактній інфографіці на сайті.

Онлайн-мапа надр та родовищ України

РНБО презентувала онлайн-карту використання надр України, за допомогою якої можна довідатися, кому належать видобувні компанії, дістати інформацію про строки дії дозволів, ренту, що нараховується та її сплату.

Основу системи моніторингу надр становить ГІС-портал. На ньому представлена ​​та автоматично оновлюється інформація про спецдозволи на користування надрами; про кінцевих власників та засновників компаній, які є власниками спецдозволів; про умови видачі та історії змін статусів, територій, де розташовані надра; про видобуток за останній рік та за весь час дії дозволу; про родовища корисних копалин, газові та нафтові свердловини, а також нараховану рентну плату на спецдозвіл та її сплату.

Переглянути карту можна за посиланням, що є й на нашому порталі.

Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua

Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps

Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: