Президент Володимир Зеленський подав до Верховної ради законопроєкт про економічний паспорт українця. Документ передбачає, що плата за використання надр накопичуватиметься на персональних рахунках дітей українських громадян. Детальніше про те, що передбачає законопроєкт та як його оцінює юрист, читайте у матеріалі «Слово і діло».
Володимир Зеленський обіцяв запровадити економічний паспорт ще у своїй передвиборчій програмі. Аналогічна обіцянка є у передвиборчій програмі партії «Слуга народу».
Спочатку законопроєкт про економічний паспорт українця з'явився у Верховній раді у січні 2020 року. Його автором був депутат від «Слуги народу» Дмитро Костюк. Водночас ця ініціатива не внесла конкретики.
Що передбачає законопроєкт
Ключовий момент, який передбачає президентський законопроєкт №6394, – створення Фонду майбутніх поколінь. В Офісі президента пояснили, що активи учасників Фонду формуватимуться з внесків з бюджетних коштів, які надійшли від сплати ренти за користування надрами для видобування корисних копалин, та інвестиційного доходу від розміщення та інвестування коштів учасників Фонду.
Державні внески здійснюватимуться щороку на кожного учасника Фонду до досягнення ним 18 років. Нараховуватимуться кошти українцям, які народилися після 1 січня 2019 року.
На що можна використати кошти:
- навчання в закладах освіти України;
- купівлю власного житла на території України;
- переказ коштів на власний рахунок у системі недержавного пенсійного забезпечення;
- лікування (при досягненні 18-річного віку).
Водночас достроково буде можливість отримати кошти на лікування тяжких захворювань (рак, інфаркт міокарда, інсульт, коронарне шунтування, ниркова недостатність, трансплантація життєво важливих органів та інші критичні захворювання).
Активи Фонду зберігатимуться в державному банку, який має ліцензію на провадження діяльності із зберігання активів пенсійних фондів. Щорічний державний внесок на одного учасника Фонду визначається у розмірі двох мінімальних заробітних плат станом на 1 січня відповідного календарного року.
Як формуються надходження:
- 70% рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення (у 2023 році – 35 % зі щорічним збільшенням на 5% до досягнення 70%);
- 95% рентної плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату ( у 2023 році – 47,5% зі щорічним збільшенням на 5% (крім останнього року, у якому збільшується на 2,5%) до досягнення 95%);
- рентна плата за користування надрами в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України (у 2023 році 50% зі щорічним збільшенням на 5% до досягнення 100%).
Зазначені надходження передбачені у проєкті державного бюджету на 2022 рік та складають 69 млрд гривень.
Перший річний державний внесок у 2023 році становитиме 21,8 млрд грн із розрахунку 2 розмірів мінімальної заробітної плати (7 176 грн) та прогнозної статистики народжуваності.
На момент перших виплат у 2037 році сума коштів фонду становитиме 1 832 млрд грн за рахунок внесків держави та отриманого інвестиційного доходу від розміщення коштів у державні цінні папери.
Голова податкового комітету Данило Гетманцев уточнив, очікується, що діти, які матимуть економічний паспорт та отримуватимуть на спецрахунки кошти від рентних платежів, на момент досягнення повноліття матимуть на рахунках по 10 тисяч доларів в еквіваленті (у гривні з урахуванням інфляції).
«Поки що ми говоримо тільки про ренту. Рента розподіляється між тими дітьми, які народилися і мають економічний паспорт українця. Якщо ця сума є меншою за встановлену законопроєктом, то різниця дотується за рахунок держави», – пояснив Гетманцев.
Також Зеленський подав на розгляд до ВР дотичні законопроєкти, які вносять зміни до Податкового, бюджетного Кримінального кодексів та Кодексу про адміністративні правопорушення,
Ці документи мають врегулювати здійснення державних внесків до системи економічного паспорта, звільнення від оподаткування коштів, залучених на користь учасників Фонду, та доходу, одержаного платником податку з Фонду, а також питання, пов'язані з порушенням інтересів учасників Фонду.
Як законопроєкт про економічний паспорт оцінює юрист
Адвокат Геннадій Дубов у коментарі «Слово і діло» зазначив, що проєкт закону «Про економічний паспорт», на його думку, є рамковим і покликаний окреслити архітектуру інститутів, що мають забезпечити реалізацію ідеї накопичення та наступної виплати частини бюджетних коштів, отриманих від рентних платежів.
Він пояснив, що близько двох третин проєкту присвячено правовому статусу (порядок формування, повноваження тощо) суб’єктів системи економічного паспорта, а також їхньої взаємодії.
Такими суб’єктами називаються:
- Фонд майбутніх поколінь;
- адміністратор Фонду;
- компанія з управління активами Фонду;
- зберігач Фонду;
- адміністратор Єдиного соціального реєстру.
«Тобто безпосередньо Фонд є одним із п’яти суб’єктів системи, водночас основне сутнісне навантаження діяльності такої системи, на мою думку, лежить на адміністраторі Фонду, компанії з управління активами Фонду, зберігачеві Фонду. Саме ці суб’єкти за логікою проєкту здійснюють управління та зберігання активів Фонду (включно із інвестуванням коштів Фонду). Водночас принаймні два із трьох (а можливий варіант, що і всі три) перелічених суб’єктів існують у формі юридичних осіб приватного права, а компанія з управління активами Фонду та зберігач – можуть належати приватним особам, не маючи жодної частки державної власності», – зазначив адвокат.
На думку Дубова, законопроєкт справді потребує деталізації, але швидше на рівні підзаконних актів.
«Власне у тексті йдеться про необхідність їхнього ухвалення, зокрема, у формі положень, які має затвердити Кабмін», – пояснив експерт.
Реальність отримання коштів за описаною в документі схемою, враховуючи, що перші ймовірні виплати мають бути здійснені у строк понад 16 років, Дубов оцінив у 50% (тобто кошти або будуть отримані, або не будуть).
«Нюансів навіть під час поверхневого загального аналізу надзвичайно багато, але основним я назвав би намагання побудови системи, в якій намагаються поєднати державні і приватні структури для (фактично) управління бюджетними коштами», – вважає адвокат.
Він пояснив, що фактичне управління коштами має здійснювати приватна компанія із управління активами.
«Водночас, цікавим є те, що можливості для інвестицій, наприклад, в цінні папери суттєво обмежені тим, що такими можуть бути лише українські державні облігації. Акцій умовної Tesla чи Apple на кошти фонду купити буде не можна, що ставить під сумнів взагалі необхідність наявності у «схемі» такої ланки як КУА», – резюмував Дубов.
Загалом, на думку експерта, як гіпотетично працюватиме така система, передбачити неможливо, оскільки чогось подібного в українській практиці нині не існує.
Нагадаємо, обіцянка запровадити економічний паспорт українця була в передвиборчій програмі Володимира Зеленського.
Раніше ми також писали, чи суперечить множинне громадянство, яке пропонує запровадити Зеленський, Конституції України.
Анастасія Дячкіна, спеціально для «Слово і діло».
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»