Подкаст «Словом» за 15 листопада: свята з вихідними в 2022 році та криза на кордоні з Білоруссю

Читать на русском
Головні новини та аналітика станом на 15 листопада - в авторському подкасті. Коротко розповідаємо про те, що досліджували протягом доби.‌
Подкаст «Словом»slovoidilo.ua

Про те, як готується Україна реагувати на ситуацію на білорусько-польському кордоні. Про обіцянки голови Мінкульту, який написав заяву про звільнення. Про випадки оскарження у судовому порядку результатів виборів в Україні. А також про святкові та вихідні дні, передбачені для нас календарем на 2022 рік. «Слово і діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».

Криза на кордоні з Білоруссю: що буде робити Україна

В умовах міграційної кризи, яка починає загострюватися, Україна готується до різних сценаріїв розвитку ситуації на польсько-білоруському кордоні. Про це заявив секретар РНБО Олексій Данілов 14 листопада під час наради у Луцьку щодо додаткових заходів із захисту державного кордону, передає пресслужба РНБО.

Крім підготовки до різних сценаріїв, Данілов зазначив, що необхідно створити міжвідомчу робочу групу із залученням усіх силових структур, органів місцевого самоврядування для цілодобового моніторингу ситуації на кордоні та оперативного реагування.

«Потрібно діяти абсолютно скоординовано, спокійно та виважено, і сповідувати державну позицію», - наголосив секретар РНБО. Він також назвав ситуацію на кордоні Польщі та Білорусі – «черговою спецоперацією Росії», яка проводиться з метою розхитування ситуації в Європі та на українському кордоні».

За словами Данілова, згідно із даними розвідувальних органів, сьогодні на території Білорусі перебуває вже близько 16 тисяч так званих біженців.

Міграційна криза на кордоні Білорусі з Польщею, Литвою, Латвією триває із серпня. Останніми днями великі групи мігрантів намагалися прорватися через кордон із Білорусі до Польщі.

Нещодавно, нагадаємо, «Слово і діло» публікувало спецматеріал про найважчі міграційні кризи у світі за останні роки.

Обіцянки Ткаченка: що зробив та не зробив голова Мінкульту

Олександр Ткаченко написав заяву про звільнення з посади міністра культури та інформаційної політики. Причому це не «добровільно-примусова» відставка, як це буває в Кабміні в більшості випадків, а самостійне рішення. Причиною, за словами Ткаченка, стало те, що Держкіно вивели з-під міністерства, щоб підпорядкувати напряму Кабміну. Крім того, міністр незадоволений розміром бюджету на культуру на 2022 рік.

До Міністерства культури Ткаченка призначили у червні 2020 року. На посаді він дав 112 обіцянок: виконав 52 (46%), провалив – 39. Ще 21 обіцянка перебуває на стадії верифікації.

Олександр Ткаченко не виконав програмну обіцянку забезпечити проєктування та підготовку до будівництва музею Революції гідності. У лютому уряд затвердив план заходів на честь учасників Революції гідності та Героїв Небесної Сотні: зокрема, було передбачено підготовчі заходи для створення музею у 2021-2025 роках. Але Ткаченко цим вже не займатиметься.

Крім того, міністр не виконав обіцянку підготувати закон про охорону культурної спадщини, не встиг завершити будівництво Національного музею – меморіалу жертв Голодомору. Закінчити будівництво другої черги він обіцяв до 27 листопада 2021-го, але за планом його завершать лише у 2022-му.

Не склалося у міністра культури із музеєм сучасного мистецтва. Відповідно до програми дій Кабміну, Ткаченко мав забезпечити розроблення та затвердження концепції. Після свого призначення влітку минулого року він підтвердив, що планує створити такий музей, а у березні цього року пообіцяв подати концепцію «найближчим часом». Але так її й не представив.

Ткаченко обіцяв трансформувати 16 тисяч бібліотек, а також 16 тисяч клубів та інших центрів культури у сучасні точки атракції. Проте масштабного оновлення приміщень бібліотек не розпочали, а пілотний проєкт створення та модернізації центрів культурних послуг запущено лише у 7 громадах.

Про виконані та провалені головою Мінкульту Ткаченком обіцянки, за час його перебування на посаді - читайте докладніше у нашому аналітичному матеріалі на сайті та в телеграм-каналі.

Для фракції «Слуга народу», до речі, рішення Ткаченка про відставку виявилося сюрпризом: можливо, депутати навіть проситимуть його залишитися.

Оскарження результатів виборів в Україні: хто та коли намагався

Після нещодавньої перемоги Ігоря Терехова у Харкові на мерських виборах організація «Опора» без успіху намагалася через суд домогтися перерахунку голосів на деяких дільницях у зв’язку із можливими фальсифікаціями. Категорично не згоден з результатами й Михайло Добкін, який вибори програв, але суд його скарги відхилив.

У листопаді 2004 року в Україні відбулися президентські вибори, переможцем яких Центральна виборча комісія оголосила Віктора Януковича. Результат у суді оскаржив його опонент Віктор Ющенко. Верховний суд розглядав позов близько тижня і вирішив скасувати ухвалу ЦВК про результати виборів і зобов'язав призначити перевибори. На них переміг уже Ющенко. Перемогу Ющенка теж намагалися оскаржити у суді, але безрезультатно.

У лютому 2010 року Янукович все ж таки прийшов до влади. Юлія Тимошенко через суд намагалася визнати нечинним рішення ЦВК про перемогу на виборах, але потім свою заяву відкликала.

Набагато частіше у суді оскаржують результати виборів до Верховної ради за мажоритаркою. Наприклад, у липні 2019 року через суд намагалися скасувати перемогу Михайла Бондаря на окрузі №119 у Львівській області. Суд зобов'язав перерахувати голоси, але за результатами перерахунку фальсифікацій не виявили.

Не так пощастило Сергію Коровченку, який проходив у Раду за округом №210 у Чернігівській області. Чернігівський окружний адміністративний суд зобов'язав перерахувати голоси та в результаті переможцем став уже Борис Приходько.

Також у серпні 2019 року Верховний суд скасував перемогу Сергія Рудика в окрузі №198 у Черкаській області. Після двомісячної судової тяганини Рудику вдалося відстояти свій мандат у Вищому касаційному адмінсуді.

Цього року через суд намагалися скасувати перемогу Василя Вірастюка на проміжних виборах до парламенту на Івано-Франківщині.

Про те, результати яких виборів в Україні намагалися оскаржувати в суді та чим це в результаті закінчувалося - читайте у нашому тематичному дослідженні з інфографікою на порталі.

Свята та вихідні у 2022 році: коли будемо відпочивати

Кабінет міністрів затвердив план перенесення робочих днів у 2022 році. Так, наступного року нам доведеться відпрацьовувати аж дві суботи. Водночас найбільше вихідних припадає на січень – цілих дванадцять, також на початку року на нас чекає найкоротший робочий тиждень.

Тож, у січні на українців чекає дванадцять вихідних. Оскільки Новий рік випадає на суботу, вихідний переноситься на понеділок, 3 січня. У п’ятницю 7 січня буде вихідний на Різдво.

У лютому буде вісім вихідних, водночас державних чи релігійних свят з додатковими вихідними на цей місяць не випадає.

У березні українці відпочиватимуть чотири вихідних поспіль – з 5 до 8 березня (субота-вівторок). Водночас 12 березня буде робоча субота. Загалом у березні буде дев’ять вихідних.

У квітні на українців чекає десять вихідних, один з яких – у понеділок, 25 квітня (спрацює правило перенесення, бо 24 квітня святкуватимемо Великдень).

У травні 2022 року буде одинадцять вихідних, два з яких будуть у понеділок (2 та 9 травня). У червні додаткові вихідні будуть на Трійцю та День Конституції (вихідні у понеділок 27 червня та вівторок 28 червня). Водночас 2 липня буде робоча субота (будемо відпрацьовувати за 27 червня).

Про інші вихідні та святкові дні 2022 року читайте у нашому окремому матеріалі зі спеціальним календарем, який у якості пам’ятки вже зараз можна зберегти собі в галерею.

Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps

Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.

ЧИТАЙТЕ у VIBER

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал