Подкаст «Словом» за 12 листопада: найбільші міграційні кризи і причини відставки Ткаченка

Читать на русском
Головні новини та аналітика станом на 12 листопада - в авторському подкасті. Коротко розповідаємо про те, що досліджували протягом доби.‌
Подкаст «Словом»slovoidilo.ua

Про те, як для українців закрилася Європа у зв’язку з виключенням України із «зеленого» списку країн. Про причини бажання піти у відставку міністра культури Ткаченка. Про найбільші міграційні кризи останніх років у світі. Та про обіцянку президента впровадити в Україні інститут мирового судді. «Слово і діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».

Виключення України із «зеленого списку» ЄС: хто залишив кордони відкритими

Для українців за умови повної вакцинації проти COVID-19 чи негативного тесту залишилася відкрита Швеція. Це вже 10 країна ЄС, яка зберегла в'їзд для громадян України. Про це повідомив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба у Twitter 11 листопада.

«Швеція залишилася відкритою для українців за повної вакцинації чи негативного тесту. Вже 10 країн ЄС зберегли можливості для мандрівок українців», - написав він.

За словами Кулеби, Міністерство закордонних справ України продовжує працювати з партнерами, щоби можливостей було більше.

Нагадаємо, раніше про збереження можливості в'їзду для українців повідомили Кіпр, Хорватія, Естонія, Нідерланди, Чехія, Австрія, Данія, Бельгія та Ірландія. Умовою залишається вакцинація від COVID-19.

9 листопада Європейський Союз оприлюднив рішення, яким виключив Україну із «зеленого» списку країн, для яких рекомендується зняти обмеження на подорожі.

Раніше, нагадаємо, «Слово і діло» писало, що зміниться із цим виключенням для українських туристів.

Відставка Ткаченка: чому пішов міністр культури

Міністр культури та інформполітики України Олександр Ткаченко 11 листопада подав заяву про відставку з посади. Про це він написав у Facebook.

Ткаченко пояснив такий вчинок тим, що рішення Кабміну щодо Держкіно приймалось без погодженням з Мінкультом. І що забрати Держкіно у Міністерства культури та інформполітики та передати його в управління Кабміну – нелогічно.

«Це як забрати у компанії транспортний відділ і передати його в управління раді директорів. Такі стиль та підходи щодо управління процесами мене дивують – не мій концепт та цінності», - написав він.

За його словами, це рішення уряду, з яким голова Мінкультури не згоден, не єдине.

Нагадаємо, про відставку Ткаченка вже повідомлялося раніше. Як писали ЗМІ, це сталося через рішення щодо Держкіно.

Так, 10 листопада Кабмін на таємному засіданні проголосував за відділення Держкіно від Мінкульту. Ткаченко дізнався про це постфактум, оскільки на той час був у відрядженні в Парижі.

Найстрашніші міграційні кризи останніх років

На кордоні Білорусі з європейськими країнами вже кілька місяців перебувають тисячі мігрантів із країн Африки та Близького Сходу. У листопаді криза загострилася: групи мігрантів намагалися прорвати кордон, Польща та Литва у відповідь запровадили режим надзвичайної ситуації. У нинішній кризі Європа звинувачує Олександра Лукашенка.

У п'ятірку країн, з яких найбільше прибуває мігрантів, регулярно входять Афганістан, Ірак і Сирія. Серед держав, які найбільше приймають мігрантів – США, Німеччина, Канада та Велика Британія.

Одна з найбільших міграційних криз у Європі сталася у 2015 році. Внаслідок загострення бойових дій у Сирії до південного та східного кордонів ЄС ринув потік мігрантів з Близького Сходу, а також Північної Африки та Південної Азії. За рік до Євросоюзу, за різними оцінками, прибули до 1,8 млн осіб. Багато мігрантів намагалися дістатися Європи морем, в результаті майже 3 тисячі з них потонули.

Криза посилювалась тим, що держави ЄС тривалий час не могли виробити єдиного підходу до розв'язання проблеми. У результаті на внутрішніх кордонах ЄС довелося відновити контроль. А за межами Євросоюзу почали створювати табори для біженців, декого депортували до Туреччини.

У 2018 році криза сталася на кордоні США та Мексики. Нелегальні мігранти з Гватемали, Гондурасу, Сальвадору та Мексики тисячами йшли до американського кордону. Тодішній президент Дональд Трамп відправляв для охорони кордону кілька тисяч військових, погрожував навіть назавжди закрити кордон з Мексикою. Крім того, Трамп видав указ, який забороняв отримувати притулок біженцям, які прибули до країни в обхід процедури. Але Верховний суд США указу не підтримав.

У 2019-2020 роках великий наплив мігрантів із Близького Сходу був біля кордону Туреччини із Євросоюзом. Криза виникла внаслідок загострення ситуації в Сирії. У 2019 році президент Туреччини Ердоган погрожував відкрити свої кордони для більш ніж 3 млн сирійських біженців, якщо Європа визнає операцію в Сирії вторгненням. Торік Ердоган відкрив для біженців кордон із Грецією після того, як у Сирії внаслідок авіаударів загинули мирні жителі.

Про те, з яких країн та в які саме прибуває найбільше мігрантів, а також про найгостріші міграційні кризи останніх років - читайте у нашому спеціальному матеріалі з інфографікою на сайті.

Впровадження інституту мирових суддів: як просувається справа

Володимир Зеленський і члени його команди єдині у думці про те, що аби балотуватися на другий термін та перемогти, потрібно виконати максимум попередньої передвиборчої програми. За даними «Слово і діло», за половину каденції повністю виконано лише 27% обіцянок. Одна з обіцянок, яка нині перебуває в процесі виконання, стосується запровадження інституту мирового судді в Україні.

У програмі вона звучить так: «Ми повернемо довіру та повагу до суду. Для простих суперечок – мирові судді, які обиратимуться народом».

Мировий суддя – особа, яка має повноваження розглядати справи у мирових судах. Це місцеві судові органи нижчої ланки, які мають обмежену юрисдикцію. Зазвичай, мирові суди розглядають «незначні» справи в межах округу (громади) за спрощеною процедурою або ж розглядають кримінальні справи в першій інстанції.

Інститут мирового судді працює у багатьох країнах: США, Великій Британії, Австралії, Новій Зеландії, Канаді, Бельгії, Сінгапурі, Індії, Ізраїлі, Швейцарії, Росії та Італії.

У Великій Британії мировий суд найчастіше складається з трьох осіб, традиційно такими суддями стають авторитетні в громаді люди, які мають пройти спеціальний курс навчання. В Італії мировий суд – це найнижча інстанція, суддів туди призначає орган судового самоврядування. На посаду можуть претендувати особи віком від 30 до 70 років, які склали іспит на знання юридичних норм та пройшли стажування. У Росії мирові судді розглядають кримінальні справи щодо злочинів, покарання за які не перевищує трьох років позбавлення волі. У Франції інститут мирового судді скасували у середині XX століття.

У програмі Володимира Зеленського обіцянка щодо мирового судді йде у комплексі із запровадженням суду присяжних: мирові судді – для простих суперечок, суд присяжних – для кримінальних злочинів. І поки у суду присяжних, схоже, більше шансів з'явитися в Україні. Однак, у плані пріоритетних дій Кабміну на 2021 рік є пункт «опрацювати питання запровадження інституту мирових суддів». А це передбачає підготовку для президента та уряду аналітичного документа за результатами дослідження та пропозицій щодо доцільності запровадження інституту. Відповідальним за це призначено Міністерство юстиції, дедлайном встановлено грудень.

Докладніше про сам інститут мирових суддів, а також про те, на якому етапі перебуває нині це питання - читайте у нашому аналітичному матеріалі на сайті та в телеграм-каналі.

Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps

Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.

ЧИТАЙТЕ у VIBER

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал