Зомбі-апокаліпсис-2021. Колонка Леоніда Швеця

Читать на русском
Леонід Швецьполітичний оглядач

Спостереження за навколишнім світом все більше змушує переконуватися в тому, наскільки професор Деніел Дрезнер, фахівець із міжнародних відносин, виявився геніально чутливий до майбутніх змін, зайнявшись десять років тому проблемою зомбі. Праця «Теорії міжнародної політики та зомбі» зробила американського вченого відомим. Він уловив, що різке зростання уваги в масовій культурі до зомбі має відображати якісь суспільні страхи та очікування, і спробував проаналізувати можливі реакції міжнародної спільноти на нашестя мерців. Багато хто стрепенувся: адже правда проблема! І що далі, то більше.

Йдеться, звичайно, не про актуальну небезпеку повстання покійників з могил, хоча людство, здається, і цьому не дуже здивувалося б. А ось змоделювати ситуацію, коли потрібна міжнародна співпраця, щоб подолати смертельну небезпеку для людства, що наростає лавиноподібно, дуже корисно. У такій штабній грі швидко стає зрозуміло, що результатів лише два: або вони нас, або ми їх, жодних варіантів домовитися про мирне співіснування просто немає. Із зомбі домовитися не можна. У них немає мізків, а є тільки невгамовний голод, і жеруть вони при цьому виключно людину, перетворюючи покусаних на нових зомбі.

Ці базові умови завдання: недоговороспроможність супротивника та його невгамовна націленість на ваше знищення, що одразу тягне за собою приростання його рядів, – викликають стільки асоціацій з реальними проблемами, що доводиться себе стримувати, щоб не бачити нашестя зомбі всюди. Дивлячись на божевільний натовп біженців, який підганяють білоруські силовики на прикордонні загородження, важко не піддатися такій спокусі, після стількох картин, змальованих у фільмах про ходячих мерців, яких веде невгамовний голод. А пандемія є саме проблемою масового інфікування за експонентою, яку надзвичайно складно втримати в національних кордонах. Щоправда, коронавірус не зацікавлений у винищенні всього людства, він намацує можливості співіснування, але в ході цих проб вже загинули мільйони.

Фаталісти. Колонка Леоніда ШвецяСитуація з коронавірусом в Україні все більше загострюється. Чому історія з коронавірусом стала затяжною, читайте у колонці Леоніда Швеця.

Бурхливий розвиток соцмереж дуже наочно ілюструє іншу зомбі-проблему, про масштаби якої ми раніше могли тільки здогадуватися: тотальну недоговороспроможність людей, причому нерідко вчора ще зовсім близьких. Нас не чують, а ми не віримо своїм вухам, коли чуємо інших, обговорюючи Майдан та Крим, Порошенка та Зеленського, Трампа та Байдена, ковід та вакцинацію. Усюди зомбі, причому для когось зомбі ми. Люди так не можуть говорити, думати, чинити. І в цьому і весь жах: кусатися готовий той, з ким учора цілувалися.

Проблемою боротьби з навалою зомбі займався не лише професор Дрезнер, а й вчені Карлтонського Університету в Канаді та Університету Оттави. Вони дійшли такого висновку: «Спалах зомбі, що інфікують людей, може бути катастрофічним, якщо проти живих мерців не застосують надзвичайно агресивну тактику… Навала зомбі, швидше за все, призведе до руйнування цивілізації, якщо ними не зайнятися миттєво». І це трагічний висновок.

Досвід показує, що швидкого рішення не буде, оскільки завжди спершу здається, що якось усе саме собою залагодиться. Що відповідальність за рішення та відповідні витрати візьме на себе хтось інший. Що з цими тваринами все-таки можна якось домовитися, якщо згодувати сусідів. Обов'язково знайдуться ті, пише Дрезнер, хто намагатиметься вписати проблему зомбі у свій політичний контекст і змішає живі трупи з іншими погрозами, «саботуючи будь-яку війну на базі широкої коаліції». Політики такі політики: «Громадська думка та тиск зацікавлених груп може ускладнити багатосторонню співпрацю. Збої всередині суспільної схеми також можуть зробити світ таким, що в ньому біологічні відмінності між людьми та зомбі стануть нематеріальними – і ті, й інші діятимуть як звичайні зомбі». За цими іграми і закінчиться час, якого й так не було, бо була потрібна миттєва реакція.

Якщо у протистоянні справжнім зомбі у нас, здається, не дуже багато шансів, то з людьми, які ведуть себе, як зомбі, таки якась надія залишається. Їх можна злякати, підкупити, а, головне, завжди залишається можливість, що вдасться розчарувати, вилікувати. Ну, і вилікуватись самим.

Леонід Швець, спеціально для «Слово і діло»

Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps

ЧИТАЙТЕ у VIBER

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал