Семирічної свіжості карась. Колонка Леоніда Швеця

Читать на русском
Леонід Швецьполітичний оглядач

Годинне інтерв'ю Арсена Авакова на телеканалі Ріната Ахметова, пройняте теплою симпатією учасників програми до колишнього міністра внутрішніх справ, викликало деяке пожвавлення у навколополітичної публіки. А сьогодні ввечері на Арсена Борисовича чекають на шоу у Шустера, куди він прийде з Петром Порошенком, і це вже просто якесь нездорове свято.

З моменту відставки в середині літа Аваков відмовчувався, відпочивав і, як тепер заведено, ковідничав, а нині пішов гуляти телеканалами, підкреслено заявляючи про своє неприйняття влади, авантюрної, за його словами, і некомпетентної. Будучи, за власною характеристикою, «досвідченим карасем», він демонструє бажання взяти участь у боротьбі карасів за повернення до державного управління.

Нічого ні дивного, ні, тим більше, поганого в такому бажанні немає. Ті, хто був нагорі, рідко знаходять собі місце у звичайному житті і намагаються повернутися. Інша річ, що на них ніхто, як правило, не чекає: ні нагорі, ні знизу.

Здавалося б, кому як не колишнім діячам із «Народного фронту» знати про невдячний народ. Партія, що показала несподівано високий результат у 2014 році, й обійшла президентську БПП, вже до літа 2016 року обрушилася в рейтингах до одного відсотка, а лідером антирейтингу з показником у рекордні 90% став Арсеній Яценюк (серпень 2016 року, Соціологічна група «Рейтинг»). «Досвідчені карасі» – Турчинов, Парубій, Яценюк, Аваков, Пашинський – розповзлися хто куди і кожен сам собою. У кампанію 2019 року народу не було чого навіть показати, і показувати не стали. Це цілком переконливий приклад партійно-організаційної ефективності «карасів».

Перше інтерв'ю Авакова після відставки: головні тезиАрсен Аваков в інтерв'ю розповів про причини своєї відставки, роботу з Зеленським і Порошенком і політичне майбутнє. Зібрали головні тези.

Відтоді, здавалося, народні почуття мали відтанути, а сам «Фронт» врахувати помилки і потужно додати, але ні. До квітня 2021 року недовіра до Яценюка становила 74%, до Авакова 68% (дані Соціологічної групи «Рейтинг»). Це, до речі, після того, як у березні міністр внутрішніх справ зробив потужний піар-залп, давши великі, розгорнуті інтерв'ю Дмитру Гордону та Наталії Мосійчук. Хороша ілюстрація ефективності виступів Арсена Борисовича по телевізору, можна екстраполювати на нинішню його публічну активність. З чого очікувати від неї інших результатів?

У чому Авакову не відмовиш, то це в колосальному досвіді, але хто сказав, що сім із половиною років за двох президентів на чолі Міністерства внутрішніх справ, це хороший досвід? Все, що ми чуємо про це міністерство, ясно свідчить про протилежне, і зовсім незрозуміло, чому його багаторічний керівник виходить до народу, не кланяючись у вибаченнях, а гордо випнувши груди і ділячись цілком банальною думкою щодо широкого спектру державних питань. Приєднатися до патріотичної опозиції після справи Шеремета і метушні навколо замаху на Катю Гандзюк у принципі неможливо, навіть не згадуючи про інші «досягнення».

Що стосується нинішньої опозиційності, що раптом прокинулася, нескладно ж на прискореному прокручуванні прослухати недавні інтерв'ю Арсена Борисовича, коли він був на посаді, і дізнатися з них, наприклад, що Зеленський державник – не пара Порошенку, що, за деяких розбіжностей, «усі головні рішення Зеленського» Авакову підходили: «Якби він ухвалював рішення, які несумісні з моїм внутрішнім світом, я б сказав вибачте і пішов у відставку». Два роки не йшов, та ще й залишався б, якби Зеленський не вирішив порядком підчистити команду, щоб не тягнути зайвий негатив у новий політичний сезон. Аваков давно став небезпечним баластом.

Звісно, Банковій, що мліє та тупіє у своїй невразливості та беззаперечності, не завадить додатковий подразник в особі чергового скривдженого ветерана політичного цирку, але виборцям сюрпризів від нового-старого опозиціонера очікувати не доводиться. Від того, що Арсену Борисовичу нудно йти на політичну пенсію, хмари не затанцюють, а коник на скрипці не заграє. Натомість на політичних телешоу з'явиться ще один завсідник. Спочатку його уважно слухатимуть, у надії, що слабшає, почути щось справді цікаве, а потім звикнуть, як звикли до інших.

Леонід Швець, спеціально для «Слово і діло»

Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps

ЧИТАЙТЕ у VIBER

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал