Прокурор, який закрив справу «Роттердам+», не пройшов конкурс на начальника відділу САП

Читать на русском
Члени конкурсної комісії на посади в антикорупційній прокуратурі провели співбесіду з прокурором, який закрив гучну справу.
Денис Демківфото: ВРП

Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Денис Демків, який закрив справу про формулу «Роттердам+», не пройшов співбесіду з членами конкурсної комісії на посаду начальника п'ятого відділу прокурорів САП. Наразі він виконує обов'язки керівника цього ж відділу.

Таке рішення 26 травня ввечері ухвалили члени конкурсної комісії, повідомляє «Слово і діло».

«Ставлю на голосування проєкт рішення: чи згодні члени конкурсної комісії з тим, що кандидат відповідає критерію доброчесності, згідно з вимогами порядку роботи конкурсної комісії та проведення конкурсу на адміністративні посади в САП. Жодного голосу за», – оголосила голова комісії Катерина Коваль.

Під час співбесіди члени конкурсної комісії запитали у Демківа, як він так швидко, за 5 днів, ухвалив рішення про закриття справи «Роттердам+», якщо матеріали провадження становлять 100 томів та мають гігабайти відеозаписів. За словами прокурора, у нього було більше 5 днів для ухвалення рішення, оскільки його призначили старшим групи ще 5 травня, а закриття справи відбулося 20 травня. До того ж, йому нібито скинути скан-копії всіх матеріалів.

Демків підкреслив, що насправді для ухвалення рішення про закриття не потрібно було великої кількості доказів. Зокрема, він вважає, що у справі відсутні докази того, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, порушила дискреційні повноваження; у справі не встановлено збитків і нібито закінчилися строки на її розслідування через постійні відкриття та закриття.

Нагадаємо, прокурор САП Демків вчетверте закрив справу «Роттердам+». До цього її тричі закрив інший прокурор САП Володимир Пономаренко, якого замінила генеральна прокурорка Ірина Венедіктова на Демківа як старшого групи прокурорів.

За версією слідства, генеральний директор ДТЕК Мережі Іван Гелюх і ще один менеджер ДТЕК Борис Лісовий за попередньою домовленістю з ексголовою НКРЕКП Дмитром Вовком, колишнім членом Нацкомісії Володимиром Євдокімовим, заступником начальника управління енергоринку НКРЕКП Тарасом Ревенком і начальником відділу цього управління Володимиром Бутовським завчасно до ухвалення формули «Роттердам плюс» обговорювали можливість її впровадження. Спочатку формулу нібито планували застосувати лише на те вугілля, яке доставляють в Україну портами.

Проте кількість такого вугілля становила приблизно 130 тисяч тонн на рік із загального обсягу вугілля такої марки, яке використовують на ТЕС, в 25,5 млн тонн. Пізніше всі вищезгадані особи дійшли згоди застосовувати цю формулу на весь обсяг вугілля, що було запропоновано посадовцями НКРЕКП на засіданні 28 січня 2016 року. Вже 3 березня того ж року посадовці Нацкомісії після одержання дозволу з АМКУ забезпечили розгляду порядку денного, де було питання формули «Роттердам плюс», яку затвердили на тому засіданні. Попередня експертиза встановила нібито 18,87 млрд грн завданих збитків від впровадження НКРЕКП цієї формули, оскільки від неї отримала надприбутки група компаній ДТЕК, яка займала частку в тепловій генерації в 70%-80%.

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps

ЧИТАЙТЕ у VIBER

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал