Подкаст «Словом» за 2 листопада: результати виборів мера Харкова, Погоджувальна рада та обіцянки кандидатів у депутати

Читать на русском
Головні новини та аналітика станом на 2 листопада - в авторському подкасті. Коротко розповідаємо про те, що досліджували протягом доби.‌
Слово і діло

Про насичені темою довиборів дні в Україні та результати мерських перегонів у Харкові. Про те, які обіцянки «не зі своєї парафії» щедро роздають кандидати в депутати. Про Погоджувальну раду та плани українського парламенту на тиждень. Та про історію лібералізації енергоринків ЄС та сучасну енергетичну кризу. «Слово і діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».

Довибори у Раду та вибори міського голови Харкова

В Україні відбулися проміжні вибори депутатів до Верховної ради у двох виборчих округах – у Херсонській та Черкаській областях. Окрім того, у неділю обирали міських голів у чотирьох населених пунктах, зокрема у Харкові.

Під час парламентських виборів 31 жовтня працювало 329 виборчих дільниць. Загалом було 40 кандидатів у народні депутати, дев’ятеро з яких – самовисуванці.

У Херсонській області вибори відбулися на одномандатному виборчому окрузі №184. Явка виборців станом на вечір 31 жовтня склала 21,39%.

У Черкаській області вибори проходили на ОВО №197, явка склала 25,57%.

Також у неділю відбулися вибори міського голови Харкова. Явка склала 28,3%.

Харківська міська виборча комісія оголосила результати голосування на цих виборах ввечері 1 листопада. За Ігоря Терехова віддали голоси 50,66% харків'ян. Таким чином вибори мера Харкова відбулися в один тур.

Цікаві цифри та корисні факти про вибори ми зібрали для вас в одній зручній інфографіці на нашому сайті.

Які обіцянки «не зі своєї парафії» роздають кандидати в депутати

Народні депутати, які обираються до Ради за мажоритаркою, у передвиборчих програмах очікувано концентруються на вирішенні проблем саме свого округу. Але даючи обіцянки округу найчастіше нардепи виходять за межі своїх повноважень, намагаючись підмінити собою місцеву владу.

Один із найяскравіших прикладів такої обіцянки є у програмі Ігоря Палиці з групи «За майбутнє» – затвердити генеральний план Луцька. Народний депутат жодним чином не впливає на створення та затвердження генплану будь-якого міста, цим займається міська рада. Або ж «Слуга народу» Микола Галушко обіцяв у програмі завершити процес створення місцевого театру у Броварах.

Олександр Дубінський, який пройшов у Раду за мажоритарним округом від «Слуги народу», у програмі обіцяв обрати найкращих компетентних кандидатів для управління комунальними підприємствами. Зрозуміло, що цим питанням опікується місцева влада.

Багато депутатів обіцяють займатися дрібними проблемами округів, вирішення яких не потребує втручання парламентарія.

Які обіцянки поза межами депутатських повноважень дають кандидати в депутати - дізнавайтеся з нашого тематичного дослідження на порталі та в телеграм-каналі.

Погоджувальна рада та плани ВР на тиждень

У парламента залишилося чотири пленарні тижні до кінця року, і самі нардепи, схоже, усвідомлюють, що цього замало для вирішення всіх важливих питань.

Цього тижня у пріоритеті буде завершення розгляду держбюджету-2022 у першому читанні – залишилися правки від «Опозиційної платформи – За життя» та «Батьківщини». Зазначимо, що згідно із законом, у першому читанні схвалити документ мали до 20 жовтня.

У вівторок має відбутися позачергове засідання, яке ініціював президент. Але це може бути не єдине позачергове засідання, спікер Руслан Стефанчук видав підписні листи на ще одне чи, можливо, два засідання.

У середу-четвер у парламенті планують розглянути кадрові питання – призначення та звільнення у Кабміні. Нагадаємо, що у відставку подав віцепрем'єр – міністр із питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков. Резнікова хочуть замість Андрія Тарана призначити міністром оборони, а у Мінреінтеграції призначити Ірину Верещук. Крім того, на звільнення чекає міністр екології Роман Абрамовський, заяву про звільнення написав і віцепрем'єр – міністр із питань стратегічних галузей промисловості Олег Уруський.

У п'ятницю під час години запитань до уряду Рада хоче заслухати міністра енергетики Германа Галущенка: нардепів цікавить ситуація з тарифами, запасами вугілля, виконанням меморандуму про постачання газу до місцевих громад.

На порядку денному також стоїть «ресурсний» законопроєкт №5600, який депутати домовилися розглядати за спецпроцедурою.

Про що ще говорили на Погоджувальній раді та які пропозиції лунали від представників парламентських фракцій та груп - читайте у нашому спецматеріалі з інфографікою на сайті.

Лібералізація енергоринків ЄС та сучасна енергокриза

У 2007 році країни-члени ЄС досягли угоди про лібералізацію ринків електроенергії та газу. У вересні 2009 року набув чинності «Третій енергетичний пакет». Суть лібералізації полягала у переході від довгострокових контрактів до короткострокових, які ґрунтуються на цінах на енергоносії, що торгуються на біржах та хабах.

Також передбачалася відмова від держрегулювання цін виробників та гуртових цін на ринку газу, приватизація державних холдингів та розділення природних монополій у енергетиці, забезпечення прозорості ринку шляхом публічного доступу до інформації. Окрім цього, споживачі отримали змогу обирати постачальника.

Як наслідок, зросла ефективність енергетики, знизились ціни на електроенергію, підвищилась інвестиційна привабливість енергокомпаній. Також вартість газу перестала бути тісно пов’язаною з вартістю нафти, а основою ціноутворення стали спотові ціни на біржах.

Однак трохи більше ніж через 10 років в Європейському Союзі почалася енергетична криза. Передумовами стали одразу кілька факторів.

Так, збільшився попит на газ у світі та спостерігалося високе споживання енергоносіїв у періоди холодної зими та аномальної спеки влітку 2021 року. У ЄС не було можливості забезпечити ринок власною енергією з відновлюваних джерел в достатніх обсягах.

Також у цей період почалося відновлення економіки у післякарантинний час. Окрім цього, вплинула залежність ЄС від постачань газу з РФ та будівництво «Північного потоку-2».

Як наслідок, відбулося зростання спотових цін на біржах на початку жовтня. Зокрема, газ подорожчав до рекордних 1 950 доларів за 1 тис. кубометрів.

Детальніше про те, як свого часу проходила лібералізація енергоринку ЄС та що відбувається довкола енергетичної кризи зараз - читайте у нашому окремому аналітичному матеріалі на порталі.

Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua

Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps

ЧИТАЙТЕ у VIBER

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал