Російський Косяк: як Кремль видав свою участь у війні на Донбасі і що з цього вийшло

Читать на русском
Денис Поповичжурналіст

МЗС Росії, у вівторок, 19 жовтня, прокоментувало затримання на лінії розмежування Андрія Косяка – так званого «спостерігача в Спільному центрі з контролю і координації режиму припинення вогню (СЦКК) від ЛНР». Андрій Косяк був громадянином РФ. У зв'язку з цим російська сторона звинуватила Київ у порушенні своїх зобов'язань за Консульською конвенцією ‒ нібито українська влада не забезпечила доступ до затриманого російських консульських працівників. Зважаючи на деякі обставини затримання Косяка, заява російського МЗС є фактичним визнанням залученості Росії у конфлікт на Донбасі.

Історія з так званим «спостерігачем в СЦКК від ЛНР» Андрієм Косяком почалася 13 жовтня. Його затримала поблизу селища Золоте на лінії розмежування на Донбасі оперативна група ЗСУ. У нього знайшли офіцерське посвідчення і погони лейтенанта. Крім того, у затриманого вилучили зброю та боєприпаси, чого в жодному разі не повинно бути у мирного спостерігача. За даними СБУ, Андрій Косяк вів розвідку українських позицій під виглядом здійснення розмінування, а на його телефоні було записане відео з обстрілом позицій ЗСУ.

Затримання «спостерігача» викликало вельми бурхливу реакцію. Вранці 15 жовтня в Донецьку близько сотні людей оточили готель Park Inn, в якому розташована штаб-квартира місії ОБСЄ, заблокувавши роботу представництва. Присутні таким чином висловлювали протест проти затримання Андрія Косяка. Блокада тривала й 16 жовтня. Наступного дня, 17 жовтня, голова Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні Яшар Халіт Чевік заявив про загрозу для безпеки представників ОБСЄ на окупованих територіях Донбасу і таким чином констатував призупинення роботи місії.

Роботу ОБСЄ блокували не тільки в Донецьку, а й у Горлівці. Невідомі за допомогою ланцюга і амбарного замка замкнули ворота, що ведуть на територію місії і навіть поставили поряд з цими воротами автомобіль із символікою «ДНР». Щоправда, вже 18 жовтня автівка виїхала, а ланцюг і замок зникли, що дало змогу спостерігачам відновити роботу.

Істерика продовжилася і на офіційному рівні. Бойовик Олександр Бородай, який нещодавно став депутатом Держдуми РФ, в коментарі сепаратистському виданню «Новоросія» заявив, що ситуація із затриманням певним чином «є casus belli, приводом до війни». А у вівторок, 19 жовтня з'явилася і реакція МЗС Росії. У своїй заяві російське зовнішньополітичне відомство звинуватило українську сторону в порушенні своїх зобов'язань за Консульською конвенцією.

Зокрема, в МЗС РФ відзначили, що повідомивши про наявність у Косяка громадянства Росії, українська сторона не повідомила про це дипломатичні і консульські установи РФ, хоча російсько-українська Консульська конвенція наказує робити це не пізніше, ніж через три дні після затримання. «Минуло вже шість днів, але Київ так і не виконав своїх зобов'язань за Консульською конвенцією», – заявили в МЗС РФ, закликавши забезпечити доступ консульських працівників до затриманого громадянина Росії.

У цьому ж повідомленні МЗС Росії звинуватило Україну в провокації і спробі підірвати процес мирного врегулювання на Донбасі. Насправді ж ситуація з точністю до навпаки. Обставини затримання Косяка зі зброєю поблизу лінії розмежування, а також відповідні дії з боку РФ і проросійських бойовиків лише підтверджують первинну версію СБУ про те, що це був ворожий агент, який вів розвідку українських позицій аж ніяк не з мирними намірами. Таким чином, не Україна, а саме Росія підриває процес мирного врегулювання на Донбасі. А обвинувальні заяви МЗС РФ на адресу Києва вкотре підтверджують фактичну залученість Росії в конфлікті на Донбасі.

Роздмухування конфлікту довкола історії з Андрієм Косяком має ще одне пояснення. Цілком очевидно, що затриманий поблизу Золотого ворожий агент володіє певними відомостями, які можуть бути дуже незручні для російської сторони. Наприклад, щодо нової схеми розвідки українських позицій під прикриттям діяльності спостерігачів. А це означає, що Андрій Косяк є відмінним поповненням «обмінного фонду», що дасть Україні змогу вимагати нового обміну військовополоненими і видачі політв'язнів. Наприклад, з числа кримських татар, незаконно ув'язнених у російські в'язниці.

Денис Попович, спеціально для «Слово і діло».

Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps

ЧИТАЙТЕ у VIBER

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал