Про те, за що готові та не готові голосувати депутатські фракції та групи у Верховній Раді. Про те, хто, як і де перевірятиме в Україні сертифікати вакцинації, дотримання маскового режиму та кого будуть штрафувати. Про конфіденційну інформацію, яку банки отримали право запитувати про своїх клієнтів в рамках податкової амністії. Та про те, як змінювалася кількість призовників в Україні протягом останніх семи років. «Слово і діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».
Погоджувальна рада: про що домовилися депутати
Народні депутати цього тижня хочуть заслухати в парламенті міністра охорони здоров’я Віктора Ляшка. Бачити голову МОЗ у сесійній залі на «годині запитань до уряду», воліють одразу кілька фракцій, зокрема, «Слуга народу», «Голос» та «За майбутнє».
«Слуги народу» вимагали на Погоджувальній раді ухвалення «ресурсного» законопроєкту щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень. Водночас «Європейська солідарність» та «Голос» виступили проти.
Ще у «Слузі народу» хочуть ухвалення кількох інших законопроєктів, зокрема, про фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві, а також тих законопроєктів, які потрібні для енергетичної інтеграції до ЄС. Депутати планують почати розглядати і бюджет на 2022 рік. Окрім цього, «слуги» вимагають допускати в залу ВРУ тільки вакцинованих громадян.
У групі «За майбутнє» вимагають збільшити мінімальну заробітну плату, пенсію та прожитковий мінімум у бюджеті 2022 року. З ними погоджується «Голос». Окрім цього, там пропонують скасувати ЄСВ на час локдауну для малого і середнього бізнесу.
Нардепи від фракції «Батьківщина» вважають за потрібне запровадити надзвичайний стан в енергетиці, припинити експорт українського газу та створити тимчасову слідчу комісію для дослідження діяльності «Нафтогазу».
У «Європейській солідарності» пропонували під час години запитань до уряду заслухати міністра енергетики Германа Галущенка. Окрім того, фракція вимагає переглянути видатки на українську армію у бюджеті на 2022 рік.
В «Опозиційній платформі – За життя» вимагають створення спеціальної комісії з контролю над виконанням меморандуму центральних органів влади з місцевою владою. Також там хочуть збільшення обсягу субсидій та передбачення в бюджеті на 2022 рік щонайменше 5% ВВП на медицину.
Про що ще йшлося під час Погоджувальної ради в українському парламенті, за що групи та фракції готові та не готові голосувати - дізнавайтеся з нашого матеріалу з інфографікою на сайті та в телеграм-каналі.
Нагадаємо, 21 жовтня Рада планує зібратися на позачергове засідання для розгляду низки питань.
Також стало відомо, що цього тижня ВР розгляне податковий законопроєкт №5600 за скороченою процедурою.
Сертифікати вакцинації та масочний режим: хто буде контролювати
Нацполіція перевірятиме сертифікати про вакцинацію українців від COVID-19 за QR-кодом. Про це повідомив перший заступник начальника Департаменту патрульної поліції України Олексій Білошицький. Національна поліція спільно з Мінцифри розробили та розпочали інтеграцію відповідного програмного забезпечення на планшети поліцейських для швидкої перевірки паперових та електронних сертифікатів у застосунку «Дія».
Перевіряти наявність і справжність сертифікатів про вакцинацію громадян з 21 жовтня будуть працівники Держпродспоживслужби, Центру контролю та профілактики хвороб на місцях, а також працівники Патрульної поліції України. Перевірку проводитимуть у місцях великого скупчення людей, де може бути поширення хвороби — під час перевезень, відвідувань закладів, ринків, торговельних майданчиків.
«Всі дані про вакцинацію громадян вже є в реєстрі, який також підключений до міжнародних баз. Інформація буде перевірятися дуже ретельно. Особи, які перевірятимуть свідоцтва про вакцинацію, мають пересвідчитися в достовірності свідоцтва, адже відомі випадки їх підробки», — розповів чиновник.
А також наголосив, що за виготовлення і збут підробленої медичної документації правопорушникам може загрожувати покарання — від штрафу у 17 тисяч гривень до 5 років позбавлення волі. За використання підроблених довідок чи сертифікатів передбачене покарання — від штрафу на 850 гривень до обмеження волі на строк до 2-х років.
«Люди, які замовляють і купують підроблені сертифікати про вакцинацію, у випадку виявлення підробки документу та спроби скористатися ним, будуть притягуватися до відповідальності за порушення карантинних умов. Це може бути штраф від 17 до 34 тисяч гривень. У випадку, якщо буде доведено, що особа, хвора на COVID-19, розповсюдила хворобу, вона може бути притягнена до кримінальної відповідальності», — додав Білошицький.
Нагадаємо, що в Україні на тлі посилення карантинних норм створили 900 мобільних бригад. Вони виходитимуть в рейди та стежитимуть за тим, як люди дотримуються правил МОЗ, зокрема - чи носять захисні маски.
З 21 жовтня почнуть діяти нові правила пасажирських перевезень, які передбачають обмеження для невакцинованих осіб.
Як проходить податкова амністія
В Україні з вересня стартувала податкова амністія. Впродовж року українці можуть розмістити незадекларовані кошти на спеціальних банківських рахунках, аби надалі їх легалізувати. З жовтня банки мають право запитувати та отримувати від державних та правоохоронних органів конфіденційні дані про клієнтів, які такі спецрахунки відкривають.
З 5 серпня Національний банк України зобов’язав банки встановлювати джерела походження коштів, які люди вноситимуть в рамках одноразового добровільного декларування. Через місяць після запуску реформи банки отримали право звертатися за певною інформацією до державних, правоохоронних органів та органів виконавчої влади. На банківські запити в державні та правоохоронні органи клієнт має надати особисту згоду. Отриману інформацію фінустанова не має права передавати третім особам.
Зокрема, банк зобов’язаний перевірити клієнта на наявність у списках осіб, які пов’язані з терористичною діяльністю та у списках тих, проти кого запроваджені міжнародні санкції.
Подивитися, яку саме інформацію та від кого мають право отримувати банки - можна на інфографіці на нашому порталі.
Нагадаємо, раніше міністр Кабінету міністрів Олег Немчінов у коментарі «Слово і діло» розповів, чого чекати українцям після податкової амністії.
Призов на військову службу: скільки призовників потрапляє до лав ЗСУ
Осінній призов на військову службу розпочався в Україні два тижні тому. Цього разу мають призвати 13,5 тисяч осіб, майже стільки ж, скільки й в аналогічний період минулого року. Загальний обсяг видатків на призовну кампанію становить 62,9 млн гривень.
Найбільше призовників за останні сім років було у 2019 році. Тоді підлягали призову майже 34 тисячі осіб. Більшість (18 752 осіб) призвали у період з квітня до червня. До лав ЗСУ відправили 18 тисяч осіб, до Держспецтранслужби – 1,4 тис. осіб, до Національної гвардії – 9 552. Ще 5 тисяч призовників відправили до Держприкордонслужби.
У 2015 році призову підлягало 33 132 молодих українці – 20 тисяч осіб до Збройних сил України, до Національної гвардії – 11 130 осіб.
У 2017 році кількість строковиків зменшилась – до 27 595 осіб. Майже 17,5 тисяч відправили до ЗСУ, до Національної гвардії – 8,7 тис. До Держприкордонслужби призивали вже у наступному році.
У 2020-му призвали 30 030 осіб, з яких 16,5 тисяч направили до ЗСУ, до Національної гвардії – 10 430 осіб. Того року призов припав переважно на весняно-літній період.
У квітні-червні 2021 року призвали 14 246 осіб, під час осіннього призову – на тисячу менше. До лав ЗСУ, Нацгвардії та Держспецтранслужби за два періоди направили однакову кількість призовників, а до Держприкордонслужби більшість призвали під час весняного періоду.
Як змінювалась кількість призовників до української армії з 2015 року і до тепер - дивіться у точних цифрах на нашій тематичній інфографіці на сайті.
Нагадаємо, раніше ми також писали, чи отримає армія у 2022 році більше грошей.
Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»