Податкова амністія в Україні стартувала з вересня. У рамках реформи українці можуть розмістити незадекларовані кошти на спеціальних банківських рахунках, аби надалі їх задекларувати. З жовтня банки мають право запитувати та отримувати від державних та правоохоронних органів конфіденційні дані про клієнтів, які відкривають такі спецрахунки. «Слово і діло» пропонує подивитися, яку саме інформацію та від кого можуть отримати банки.
З 5 серпня Національний банк України зобов’язав банки встановлювати джерела походження коштів, які люди вноситимуть в рамках одноразового добровільного декларування.
Через місяць після запуску реформи банки отримали право звертатися за певною інформацією до державних, правоохоронних органів та органів виконавчої влади.
На банківські запити в державні та правоохоронні органи клієнт має надати особисту згоду. Отриману інформацію фінустанова не має права передавати третім особам.
Зокрема, банк зобов’язаний перевірити клієнта на наявність у списках осіб, які пов’язані з терористичною діяльністю, та у списках тих, проти кого запроваджені міжнародні санкції.
Банки можуть запитувати дані про своїх клієнтів з кількох джерел. Насамперед, таку інформацію можна отримати від самих клієнтів, з державних реєстрів, від інших банків та з відкритих джерел (аудиторські звіти, комерційні бази тощо).
Нагадаємо, міністр Кабінету міністрів Олег Немчінов у коментарі «Слово і діло» розповів, чого чекати після податкової амністії.
Раніше ми також детально писали, хто зможе подати одноразову декларацію та як це зробити.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»