Добровільне декларування: яку інформацію мають право отримувати банки

Читать на русском

Податкова амністія в Україні стартувала з вересня. У рамках реформи українці можуть розмістити незадекларовані кошти на спеціальних банківських рахунках, аби надалі їх задекларувати. З жовтня банки мають право запитувати та отримувати від державних та правоохоронних органів конфіденційні дані про клієнтів, які відкривають такі спецрахунки. «Слово і діло» пропонує подивитися, яку саме інформацію та від кого можуть отримати банки.

З 5 серпня Національний банк України зобов’язав банки встановлювати джерела походження коштів, які люди вноситимуть в рамках одноразового добровільного декларування.

Через місяць після запуску реформи банки отримали право звертатися за певною інформацією до державних, правоохоронних органів та органів виконавчої влади.

На банківські запити в державні та правоохоронні органи клієнт має надати особисту згоду. Отриману інформацію фінустанова не має права передавати третім особам.

Зокрема, банк зобов’язаний перевірити клієнта на наявність у списках осіб, які пов’язані з терористичною діяльністю, та у списках тих, проти кого запроваджені міжнародні санкції.

Банки можуть запитувати дані про своїх клієнтів з кількох джерел. Насамперед, таку інформацію можна отримати від самих клієнтів, з державних реєстрів, від інших банків та з відкритих джерел (аудиторські звіти, комерційні бази тощо).

Нагадаємо, міністр Кабінету міністрів Олег Немчінов у коментарі «Слово і діло» розповів, чого чекати після податкової амністії.

Раніше ми також детально писали, хто зможе подати одноразову декларацію та як це зробити.

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps

Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.

ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ YOUTUBE КАНАЛ

та дивіться першими нові відео від «Слово і діло»
Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал