В українському парламенті цього тижня було неабияке загострення пристрастей. Конфлікт спікера Дмитра Разумкова з пропрезидентською партією остаточно вийшов з кулуарів у публічну площину. А ухвалений закон про деолігархізацію викликав у сесійній залі крики «Ганьба!», яких вже давно не було чутно. Тепер монобільшість радіє, а опозиція прогнозує кримінальні справи за порушення закону. Детальніше про те, що відбувалося у Верховній раді – в матеріалі «Слово і діло».
Спікер Верховної ради Дмитро Разумков знову хворіє на коронавірус і працює дистанційно, але це анітрохи не знижує градус його конфлікту зі «Слугою народу». Більш того, конфлікт тепер існує не на рівні чуток: після перепалки Разумкова з Русланом Стефанчуком і Давидом Арахамією в ефірі у Шустера стало зрозуміло, що розбіжності таки є.
Передусім, у «Слузі народу» незадоволені тим, що Разумков направив законопроєкт про олігархів на розгляд Венеціанської комісії. Потім на Погоджувальній раді була суперечка щодо порядку денного – спочатку на цей тиждень не стояли антиолігархічний і «ресурсний» законопроєкти. Пізніше Арахамія дивувався, як Разумков, перебуваючи на лікарняному, скликав позачергове засідання за ініціативою Олександра Дубінського.
Також Разумков розповів, що його не покликали на нараду фракції «Слуга народу» з Володимиром Зеленським, яка має відбутися на початку жовтня. «Засідання фракції в Трускавці – це не весілля ... Це робоча нарада і його учасники у відповідний термін отримають відповідні запрошення в тій формі, в якій запрошення на робочі наради приходять», – відповів глава партії Олександр Корнієнко. При цьому він засумнівався, що Разумков зможе взяти участь у нараді через стан здоров'я та робочий графік.
Але незважаючи на постійні розбіжності, «Слуга народу» все ще не має наміру ініціювати відставку Дмитра Разумкова. Сам спікер теж йти з посади не збирається.
Рада ухвалила антиолігархічний закон: як голосували нардепиЗакон про олігархів в Раді підтримали Слуга народу, групи За майбутнє і Довіра, а також частина фракції Голос.
На Погоджувальній раді фракції і групи домовилися включити до порядку денного законопроєкт про олігархів і «ресурсний» законопроєкт №5600. Обидві ініціативи Разумков поставив на ранок четверга, що теж викликало невдоволення фракції. У цей день під Радою планувалися кілька мітингів, і депутати боялися спізнитися на роботу.
Ранок цього ключового на тижні дня розпочався з того, що віцеспікер Руслан Стефанчук оголосив перерву на пів години і зібрав у себе в кабінеті голів фракцій та груп. Пів години затягнулися майже на дві з половиною. У перерві стало відомо, що з порядку денного знімають «ресурсний» законопроєкт: у Раді наразі не визначилися, за якою процедурою його розглядати, адже там кілька тисяч правок.
Що стосується законопроєкту про олігархів, то деякі опозиційні фракції ніби погодилися не наполягати на частині правок. Але насправді розгляд законопроєкту проходив складніше і в набагато менш конструктивній обстановці. Коли Верховна рада повернулася з перерви, «слуга народу» Федір Веніславський заявив, що законопроєкт потрібно розглядати за пришвидшеною процедурою, бо президент визнав його невідкладним, тобто не голосувати за кожну правку.
Опозиційні фракції були обурені такою пропозицією, але в залі її підтримали. Цікаво, що за розгляд за спецпроцедурою не голосували ані Веніславський, ані Стефанчук. Веніславський заявив, що у нього не спрацювала картка, але він не бачить сенсу писати про це заяву, бо юридичних наслідків вона не несе.
До речі, після засідання Арахамія сказав, що Дмитро Разумков напевно був би проти скороченої процедури розгляду закону, і «це стало б точкою неповернення для відносин фракції і Разумкова».
Після зміни процедури фракції «Європейська солідарність», «Опозиційна платформа» та «Батьківщина» спробували заблокувати трибуну. Крім того, була спроба відсторонити Руслана Стефанчука від ведення засідання. Спочатку таку заяву подали «Євросолідарність» і «Голос» (але частина депутатів зі «Справедливості» відкликала її), потім «ЄС» і «Батьківщина». Пропозиція набрала всього 61 голос.
Таким чином, законопроєкт все-таки розглянули так, як хотіла монобільшість. Під час розгляду біля президії стояли депутати від «Європейської солідарності», які скандували «Ганьба!», «Диктатура!» і «Лукашенко!». «Він не прийде, він в іншій країні. Це вам до Євгена Шевченка», – віджартувався Стефанчук.
Антиолігархічний закон ухвалили 279 голосами: силами «Слуги народу», груп «За майбутнє» та «Довіра», а також частини фракції «Голос» (тієї, яка називає себе об'єднанням «Справедливість»).
«Шановні українці, сьогодні 16 січня і 26 квітня цього парламенту, коли проголосували «диктаторські закони» і ратифікацію так звану Чорноморського флоту. Ви знаєте, тоді деякі депутати опускали очі, тому що їм було соромно, вони розуміли, як ламають парламентаризм. Ми боролися за регламент і за процедуру. Це початок кінця, кінця цього парламенту, тому що ви не опозицію принизили, а самі себе, показавши, що ви тільки «зелені кнопочки», для яких все одно, що натискати, головне – тиснути так, щоб отримати свій олігархічний «конверт» і отримати те, що вам скажуть на Банковій», – сказала після Ірина Геращенко, додавши, що «ми заявляємо про злочин».
Володимир Зеленський залишився задоволений ухваленим законом, зазначивши, що тепер «олігархічної гілки влади в Україні більше не буде».
Виконання обіцянок: з яким результатом фракції та групи входять у шосту сесію РадиЗ яким результатом виконання обіцянок фракції та групи увійшли в роботу шостої сесії парламенту – на інфографіці.
Але не все так просто. Сьогодні вранці депутат Ярослав Железняк повідомив, що одну зі статей закону доведеться ставити на переголосування через юридичну колізію. «Врахували одночасно три (396,398,406) правки, які суперечать одна одній. Відповідно тепер хочуть знову переголосувати статтю 5 закону. Стаття про те, як олігарх визнається олігархом», – написав він. Але це буде вже за тиждень-два.
Решта подій у парламенті трохи тьмяніють порівняно з подіями в четвер. У вівторок, 21 вересня, міністр фінансів Сергій Марченко представив депутатам проєкт бюджету на 2022 рік. Детальніше про його основні показники та витрати можна почитати тут і тут. Рада взяла його для роботи, в першому читанні проєкт бюджету повинні проголосувати до 20 жовтня.
Верховна рада ухвалила рішення відстрочити початок роботи Бюро економічної безпеки з 25 вересня до 25 листопада. Відповідна правка була в законі «Про валюті і валютні операції». Раніше голова Бюро Вадим Мельник говорив, що його не встигнуть запустити до кінця місяця.
Крім того, депутати відреагували на вибори в російську Державну думу – ухвалили заяву про їхню нелегітимність. «Цей виборчий процес був незаконно поширений на тимчасово окуповану Російською Федерацією територію України – Автономну Республіку Крим та місто Севастополь. Крім того, до участі в цих виборах були незаконно притягнуті громадяни України – жителі тимчасово окупованої частини Донецької та Луганської областей з незаконно виданими паспортами громадянина Російської Федерації», – йдеться в заяві.
«Верховна рада України визнає чергові вибори депутатів Державної думи незаконними, а сформовану за їхніми результатами Державну думу – нелегітимною і закликає парламенти іноземних держав і міжнародні парламентські організації надати належну оцінку фальсифікованим парламентських виборів», – постанову з таким висновком підтримали всі політичні сили, крім «Опозиційної платформи – За життя».
За що ще депутати голосували цього тижня:
був призначений новий глава правоохоронного комітету замість Дениса Монастирського – ним став «слуга народу» Сергій Іонушас.
у другому читанні був ухвалений закон про запобігання і протидію антисемітизму в Україні. Проявами антисемітизму будуть, зокрема, вважатися заперечення Голокосту, пошкодження або осквернення місць поховань осіб єврейського походження, висловлювання неправдивих відомостей, стереотипних, ненависницьких і жорстоких заяв про осіб єврейського походження. Але нового покарання за антисемітизм закон не вводить.
законопроєкт про трудові відносини (в першому читанні). Він передбачає регулювання порядку укладення трудових договорів, а також стосується проходження випробувального терміну. Детальніше про нього читайте в нашому матеріалі.
законопроєкт (в першому читанні) про заборону використання пальмової олії у молочних продуктах, дитячому харчуванні і кондитерських виробах;
зміни до держбюджету-2021 (перше читання). На прохання Кабміну депутати виділять 12 млрд грн на житлові субсидії, 15 млрд грн – на інфраструктуру.
У четвер по обіді парламент зібрався на позачергове засідання, яке успішним назвати не можна. Були присутні тільки 86 народних депутатів, фракції «Слуга народу» не було. В результаті жоден із законопроєктів, що стосувалися скасування обов'язкових РРО для підприємців, Рада ухвалити не змогла.
Під час години запитань до уряду сьогодні виступив прем'єр-міністр Денис Шмигаль, він розповів про підготовку до опалювального сезону. Україна, за його словами, готова: «Україна готова до опалювального сезону. Технічна готовність регіонів складає вже більше 90%. Запаси газу в підземних сховищах України перевищили 18,5 млрд кубічних метрів. Так само, як і в минулому році, ми спокійно пройдемо цей опалювальний період».
Прем'єр також запевнив, що тарифи на газ для населення залишаться незмінними протягом опалювального сезону. «Тарифи на тепло і гарячу воду встановлюють місцеві влади. Ми забезпечили всі умови, щоб підвищення тарифів не було, і будемо на цьому наполягати», – додав він.
Олександра Худякова, спеціально для «Слово і діло»
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»