Про те, що дала зустріч американського та українського президентів. Про рамкову угоду про стратегічні засади оборонного партнерства. Про відмову Росії від продовження місії ОБСЄ на кордоні з окупованим Донбасом. Та про видатки на середню освіту в Україні протягом останніх кількох років. «Слово і діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».
Зустріч Зеленського та Байдена: що можна винести з цієї зустрічі
1 вересня, відбулися довгоочікувані переговори між президентами України Володимиром Зеленським та США Джо Байденом. Підсумком зустрічі стало підписання спільної заяви про стратегічне партнерство між Києвом і Вашингтоном. Текст цієї заяви охоплює найширші сфери співпраці між двома країнами. Основні тези стосуються протидії російській агресії, крім того, США висловили підтримку євроатлантичним прагненням України та готові надати нашій країні новий пакет безпеки на суму в $60 млн, який включає постачання ПТРК Javelin й іншого оборонного летального та нелетального обладнання.
А ще США, в межах протидії російському проєкту будівництва газопроводу «Північний потік-2», домагатимуться збереження транзитної ролі України. Крім того, США та Україна добиватимуться звільнення політичних в'язнів та заручників, які утримуються на окупованих територіях Донбасу і Криму. У 2021 році американська сторона пообіцяла виділити нам понад 463 млн доларів фінансової допомоги, орієнтованої на підтримку реформ, $45 млн гуманітарної допомоги для найвразливіших груп населення на Донбасі та ще близько 13 млн на боротьбу з COVID-19.
Судячи з характеру спільної заяви, вона була підготовлена заздалегідь і за підсумками розмови двох президентів не зазнала особливих змін. Найконкретніші її пункти стосуються тих опцій, які передбачають виділення матеріальної допомоги.
Відомо, що Володимир Зеленський планував отримати набагато більше «плюшок» від зустрічі зі своїм американським колегою. Напередодні поїздки до Вашингтона лунала інформація про те, українська сторона хотіла б отримати більше гарантій щодо боротьби з небезпечним для нашої країни російським газопроводом «Північний потік-2». Крім того, повідомлялося, що Володимир Зеленський розраховує умовити Джо Байдена розмістити на території України військові бази.
Такі прагнення цілком зрозумілі на тлі агресивних планів Росії щодо нашої країни - присутність американців стане додатковим запобіжником від можливого російського вторгнення. Але, як бачимо, отримавши проблеми в Афганістані, американці вирішили не лізти в чужу «кашу» і бажання Зеленського, найвірогідніше, так і залишилися бажаннями.
Про те, що дала зустріч між Байденом і Зеленським - пише у своїй колонці журналіст Денис Попович, його матеріал доступний для ознайомлення на «Слово і діло».
Угода про стратегію оборонного партнерства між Україною та США
Міністерства оборони України та США підписали рамкову угоду про стратегічні засади оборонного партнерства. Вона посилює партнерство між відомствами двох держав. Володимир Зеленський назвав документ новим етапом у співпраці України та США в оборонній галузі.
Угода визначає подальші кроки обох країн для підвищення військового потенціалу і готовності України до збереження територіальної цілісності країни, прогресу на шляху сумісності з НАТО і сприяння регіональній безпеці.
Експерт-американіст Владислав Фарапонов у коментарі «Слово і діло» наголосив, що угода – рамкова, тобто, це домовленість, яку ще мають реалізувати. Де-факто, у певних галузях – це продовження співпраці та своєрідне визначення прогресу завдяки сталій співпраці.
«Звісно, будь-яка стратегічна угода із США у сфері оборони та безпеки є знаковою, особливо для держав, які не є членами НАТО. Тому це, з іншого боку, окрім змістовного наповнення через двосторонню взаємодію, ще й позитивна іміджева історія», – зазначив Фарапонов.
Реакція Росії на підписання оборонної угоди між Україною та США не змусила на себе довго чекати. У Москві новину сприйняли скептично. Мовляв, «Сполучені Штати дружать не з Україною, а проти Росії», а ще згадали, що можливе наближення військової інфраструктури НАТО до кордонів Росії змусить Москву вживати контрзаходів.
Владислав Фарапонов вважає, що помітна реакція Росії буде тоді, коли вже публічно розпочнеться реалізація тих моментів, про які домовились. Водночас він сподівається, що ескалації на українсько-російському кордоні на тлі підписання угоди не буде.
Детальніше про те, що передбачає підписана оборонна угода між Україною і США - читайте у нашому аналітичному матеріалі на сайті та в телеграм-каналі.
Відмова Росії від подальшої роботи місії ОБСЄ
Росія, до речі, вирішила відмовитися від продовження місії ОБСЄ на кордоні з окупованим Донбасом. Про це повідомив кореспондент «Радіо Свобода» Рікард Йозвяк у Twitter.
«Росія сьогодні оголосила у Відні, що не підтримає продовження після 30 вересня місії прикордонників і спостерігачів ОБСЄ на двох контрольно-пропускних пунктах (Донецьк і Гуково) на російсько-українському кордоні», - написав він.
Цю інформацію підтвердили і в МЗС України. Відомство виступило з відповідною заявою.
«Реалізація зазначеного наміру є продовженням дій Росії, спрямованих на свідомий саботаж імплементації Мінських домовленостей, зокрема параграфу 4 Мінського протоколу від 5 вересня 2014 року, який передбачає забезпечення постійно діючого моніторингу та верифікації з боку ОБСЄ державного кордону між Україною та Росією», - йдеться в коментарі МЗС.
Україна рішуче засуджує таку позицію РФ. «Розглядаємо таке рішення РФ як свідчення її планів продовжувати та збільшувати постачання зброї, військового обладнання, боєприпасів, регулярних військ і найманців на тимчасово окуповану територію України в Донецькій та Луганській областях, що може спричинити подальшу ескалацію в зоні російсько-українського збройного конфлікту», - додали у відомстві.
Нагадаємо, місія ОБСЄ нарахувала понад 400 порушень режиму припинення вогню на Донбасі за минулі вихідні.
Видатки України на середню освіту
У державному бюджеті на 2022 рік мають збільшити видатки на освітню галузь, запевнив нещодавно президент Володимир Зеленський. Глава держави наголосив, що в країні необхідно вибудувати сучасну освітню інфраструктуру. Зеленський хоче, щоб Україна «мала у світі репутацію країни мудрості та інтелектуалів», тому уряд щороку має збільшувати держвидатки на галузь.
У 2018 році середні видатки на одного учня становили 21,3 тис. грн. У місті на одного учня виділяли 16,2 тис. грн, а в селах – 27,1 тис. грн (на район). Загальні видатки на середню освіту тоді становили 82,8 млрд грн.
За два роки видатки на освітню галузь збільшилися на 16 мільярдів гривень. У 2019 році вони зросли на 13,5% – до 94 млрд грн. У 2020 році виділили вже 98,4 млрд грн. Кількість учнів також дещо збільшилась за два роки, як і середні видатки на них – до 24,7 тис. гривень. На 2020 рік у місті витрати на одного учня становили 20,5 тисяч гривень, а у селах – 35 тисяч гривень.
На 2021 рік на середню освіту в Україні заплановано 121,9 млрд грн видатків, що на 23,9% більше, ніж у попередній рік.
Як змінювалися видатки на середню освіту протягом кількох останніх років – дивіться на нашій інфографіці на сайті.
Нагадаємо, раніше ми писали, скільки вчителі заробляють в Україні та інших європейських державах.
На інфографіці можна детальніше подивитися, як змінювалася кількість закладів середньої освіти та учнів за роки незалежності України.
Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»