Засідання розпочинається: чи можна вважати Кримську платформу успіхом для України

Читать на русском
Денис Поповичжурналіст

У понеділок, 23 серпня, в Києві стартує установчий саміт «Кримської платформи». Його головне завдання – повернути питання російської окупації українського Криму до світового порядку денного. І, судячи з подій, які розгорталися напередодні саміту, українському керівництву це вже вдалося.

Саміт був організований з ініціативи української влади. Його головним завданням є обговорення проблеми деокупацію Криму, безпеки в Азово-Чорноморському регіоні, дотримання прав людини на окупованому Росією півострові, також питань, пов'язаних з запровадженням нових санкцій щодо РФ за агресію проти України.

На сьогодні участь у Кримській платформі підтвердили представники 45 держав і міжнародних організацій. 14 країн (зокрема Україна) братимуть участь на рівні президентів і глав урядів. Серед них, Польща, Фінляндія, Литва, Латвія і Естонія – це ті країни, які не з чуток знають, що таке російська агресія. Приїде в нашу країну і президент ЄС Шарль Мішель.

Безумовно, в Києві очікували, що такі важливі для України гравці, як США, Німеччина, Великобританія і Туреччина також будуть представлені на найвищому рівні. Але Туреччина і Німеччина надішлють своїх міністрів закордонних справ, від Великої Британії приїде міністр оборони, а США відправлять до Києва міністра транспорту.

Чи вважати це провалом? На тлі поганих для України домовленостей між США і Німеччиною щодо «Північного потоку-2», зниження рівня представництва саме цих держав на Кримській платформі – нехороший симптом. Прибуття на саміт міністра оборони Великої Британії навряд чи варто вважати «зрадою», тому що саме військове співробітництво між Україною та Великобританією наразі активно розвивається. Відносини з Туреччиною в тій же військовій сфері у нас тривають своєю чергою. Може й варто було б поскаржитися на те, що до Києва не приїде сам Реджеп Ердоган, але й Мевлют Чавушоглу – фігура досить впливова.

Кримська платформа: яка мета саміту та на якому рівні будуть представлені учасникиНа саміті Кримської платформи будуть представники близько 40 країн і міжнародних організацій. Детальніше про захід – на інфографіці.

Головне, на що слід звернути увагу – це реакція Росії. Безумовно, Кримська платформа – це не той майданчик, де всерйоз буде обговорюватися військова операція зі звільнення Криму. Кремль міг би взагалі ігнорувати саміт, як захід, який жодним чином не змінить нинішній статус Криму, як окупованої території. Однак цього не сталося. Навпаки, в Москві поставилися до київської зустрічі дуже серйозно, назвавши її «посяганням на територіальну цілісність РФ». Кремль доклав максимум зусиль для того, щоб зменшити коло учасників Кримської платформи, а то й взагалі зірвати саміт.

Представники РФ вдавалися навіть до відвертого шантажу на адресу ймовірних учасників саміту. Наприклад, так званий «віцепрем'єр» в окупаційному «уряді» Криму Георгій Мурадов називав майбутній саміт «провокацією» і погрожував його гостям «хворобливими наслідками». До таких він відносив запровадження санкцій, арешт активів на території РФ і навіть заборону в'їзду в Росію.

Серйозно відзначився у цьому плані міністр закордонних справ Сергій Лавров. 12 серпня він незаконно прибув до окупованого Криму, де провів зустріч з учасниками арт-кластеру «Таврида» в Судаку. Під час зустрічі пан Лавров назвав саміт «шабашем», на якому «Захід буде продовжувати плекати неонацистські, расистські настрої в сучасній українській владі».

Загрози росіян частково досягли мети. Саме небажанням дратувати Кремль можна пояснити той факт, що багато країн (ті ж США і Німеччина) не надіслали своїх найвищих представників. З іншого боку, настільки нервова реакція російських керівників говорить про те, що своєї головної мети – повернути «кримський кейс» на міжнародний порядок денний – організатори саміту досягли. Адже Кремль завжди намагався максимально забалакати проблему окупації Криму, закидати її іншими інформаційними приводами – Донбасом, Сирією, «Північним потоком-2».

Тепер головне питання, а що далі? Чи знає Київ, що робити після того, як саміт завершиться? Адже, як уже йшлося вище, сама по собі Кримська платформа не призведе до деокупацію Криму доти, доки Росія вважає його своїм.

Денис Попович, спеціально для «Слово і діло».

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps


Підписуйтесь на наш аккаунт в Telegram, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал