З ніг на голову: чому Росія вирішила поскаржитися на Україну в ЄСПЛ

Читать на русском
Денис Поповичжурналіст

Росія подала на Україну скаргу до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). За інформацією Генпрокуратури РФ, це перша в історії Росії міждержавна заява, подана владою РФ в ЄСПЛ. Під час ретельного ознайомлення зі списком претензій складається враження, що росіяни просто насміхаються з органу, в який вони скаржаться.

Про скаргу Росії на Україну в ЄСПЛ стало відомо 22 липня. У Генпрокуратурі РФ, яка ознайомила журналістів зі списком претензій, особливо відзначили, що російська сторона вперше звернулася до Європейського суду з прав людини зі скаргою на іншу державу.

Список претензій чималий. Зокрема Москва наполягає, що влада України відповідальна «за загибель мирного населення, незаконне позбавлення волі і жорстоке поводження з людьми, які мали місце на Майдані Незалежності в Києві і в Будинку профспілок в Одесі в 2014 році, а також на Донбасі...».

У Росії також вказують на «практику придушення свободи слова» і «переслідування інакодумців» шляхом заборони роботи ЗМІ, інтернет-платформ, «переслідування журналістів (російських, українських та інших держав), політиків і пересічних громадян». Крім того, РФ звинувачує Україну в блокуванні «Північно-Кримського каналу як основного джерела прісної води для жителів Кримського півострова».

У скарзі йдеться про політику «дискримінації російськомовного населення, витіснення використання російської мови з громадської сфери, передусім, із середньої та вищої освіти і системи обслуговування споживачів», заподіяння шкоди здоров'ю і знищення майна «в результаті обстрілів Збройними силами України суміжних з РФ територій».

«Скарга Російської Федерації містить докладний опис процесу неконституційної зміни влади в Україні і просування в українські державні органи націоналістичних сил, що стало основною причиною наступних масових порушень Конвенції (про права людини, – Авт.) і протоколів до неї», – повідомили в Генпрокуратурі РФ .

Заявники також вважають, що Україна повною мірою відповідальна за знищення малазійського «Боїнга» МН-17 в небі над Донбасом в липні 2014 року. У Генпрокуратурі РФ відзначають, що наша країна не закрила повітряний простір над зоною бойових дій і пізніше не розслідувала цю обставину.

Сам факт звернення Росії до ЄСПЛ можна вважати форменим знущанням. Річ у тім, що, починаючи з 2015 року, РФ єдина країна Ради Європи, де владі законодавчо дозволено не виконувати рішення ЄСПЛ. Тобто Росія звертається зі скаргами до органу, рішення якого сама не поважає. При цьому, в плані дотримання прав людини, російська влада сама геть не безгрішна. Так, за станом на початок 2019 року, Росія лідирувала за кількістю скарг до ЄСПЛ – свого провадження очікували близько 12 тисяч заяв.

Решта претензій РФ також суперечать логіці. Якщо припустити, що влада України дійсно має відповідати за загибель людей на Майдані, переслідування інакодумців, утиски свободи слова, тощо, то чому скаржником є ​​Росія, а не самі постраждалі або їхні представники? Та і який взагалі стосунок Москва має до зміни влади в Україні в 2014 році.

Наступна порція звинувачень взагалі все ставить з ніг на голову. Виходить, що малайзійський «Боїнг» був знищений тому, що Україна не закрила небо над зоною конфлікту, а не тому, що борт був збитий з російської зенітної ракетної установки «Бук», як, власне, і показали дані міжнародного розслідування. Сам конфлікт, як і всі пов'язані з ним «порушення», зокрема і авіакатастрофа на Донбасі, за версією російської сторони, стали наслідком «неконституційного перевороту» в Києві, а не були спровоковані агресивними діями самої Росії.

Україна навмисно заблокувала подачу води Північно-Кримським каналом, а не зробила це у відповідь на окупацію Росією Криму, яка, як держава-окупант згідно з міжнародними нормами, тепер сама повинна забезпечувати першочергові потреби громадян на окупованих територіях. Забезпечення водою, до слова, є однією з таких базових потреб. «Обстріл Збройними силами України суміжної території РФ», виходячи з російської логіки, слід вважати злочинними діями українських військовослужбовців. Хоча, по суті, це випадкові попадання. Широко відомо, що влітку 2014 року, українська артилерія не шукала цілей на території РФ, побоюючись спровокувати широкомасштабне вторгнення. Та й не знадобилася б артилерія, якби не російське вторгнення на Донбас, що змусило Україну захищатися.

Російську скаргу в ЄСПЛ можна було би взяти на глум. Але насправді це ще одна спроба згодувати європейцям російську версію подій в Україні, починаючи з 2014 року. Зроблена вона на тлі успіхів у просуванні «Північного потоку-2» і зовнішньополітичного провалу України тут, а також повної відсутності адекватного покарання за ті злочини, відповідальність за які Росія намагається перекласти на Україну. А відсутність покарання, як відомо, породжує нові злочини.

Денис Попович, спеціально для «Слово і діло».

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps


Підписуйтесь на наш аккаунт в Telegram, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал