Подкаст «Словом» за 11 червня: скандал навколо форми української збірної та антитютюнові закони

Читать на русском

Про футбольний скандал на політичному ґрунті в рамках нинішнього Євро-2020. Про антитютюнове законодавство, що передбачає нові заборони та штрафи. Про президентську обіцянку щодо встановлення контролю за забрудненням річок та про воду, яка є основою життя та яку ми п’ємо. «Слово і діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».

Скандал навколо форми збірної України на Євро-2020: що сталося, та чому в Кремля так пригоріло

Союз європейських футбольних асоціацій (УЄФА) розглянув претензії Росії щодо нової форми збірної України, в якій вона має намір виступати на Євро-2020. На футболках, нагадаємо, зображені карта України з окупованим Кримом, а також гасло: «Слава Україні! – Героям слава!». При цьому фраза «Слава Україні!» нанесена на зовнішню частину коміра футболки (на спині), а «Героям Слава!» – нанесено на внутрішню.

Елементи дизайну футболки викликали обурення в Росії. Головною причиною був Крим. Один з депутатів Держдуми РФ заявив, буцімто зображення на футболках збірної України є «політичною декларацією», якій «не повинно бути місця на спортивних стадіонах» і назвав Крим «територією Російської Федерації».

Зі схожою заявою виступив і почесний президент російського футбольного союзу (РФС) В'ячеслав Колосков. Він висловив надію, що «в УЄФА заборонять форму», тому що «Є регламент, де чітко прописано, які символи та прапори можна зображувати». У відповідь на запит російських журналістів в УЄФА відповіли, що футболка збірної України на Євро-2020 «затверджена УЄФА відповідно до правил екіпіровки». Однак у РФС на цьому не заспокоїлися і звернулися в УЄФА з відповідною скаргою.

У відповідь на скаргу в УЄФА визнали, що конкретне поєднання двох гасел «Слава Україні! – Героям слава!» вважається «винятково політичним за своєю природою, а також має історичний і мілітаристський підтекст». Тому українську сторону зобов'язали прибрати з футболок слоган «Героям Слава!». А те, що Крим - це Україна в УЄФА під сумнів не поставили, особливо відзначивши, що територіальні межі країни, зображені на футболці, визнаються міжнародною спільнотою, зокрема ООН.

Про вірогідні наслідки футбольного скандалу на політичному ґрунті - читайте в нашому аналітичному матеріалі.

Антитютюнове законодавство: що пропонують депутати

Верховна рада на початку липня ухвалила в першому читанні один із найдискусійніших законопроєктів - про охорону здоров'я населення від шкідливого впливу тютюну. Так званий «антитютюновий» законопроєкт кілька разів допрацьовувався в профільному комітеті, проти нього логічно виступає тютюнове лобі, а деякі експерти критикують за розбіжності з директивами Євросоюзу і надто жорсткі методи регулювання ринку.

«Вживання тютюнових виробів – один з основних факторів ризику виникнення неінфекційних захворювань (серцево-судинних, цукрового діабету, раку, хронічних обструктивних захворювань легенів і розладів психічного здоров'я), які викликають майже 84% всіх смертей в Україні. За даними Міністерства охорони здоров'я України, щорічно 85 тисяч українців помирає від хвороб, спричинених курінням», – йдеться в пояснювальній записці.

Автори законопроєкту також хочуть знизити рівень поширення споживання тютюнових виробів серед дітей і молоді. Згідно зі статистикою, поданій у законопроєкті, 40% дітей віком 13-15 років пробували електронні сигарети, а майже 15% – є постійними споживачами тютюну.

У проєкті закону пропонується запровадити визначення термінів «електронна сигарета», «смакоароматична добавка», «тютюн для кальяна» тощо.

У разі ухвалення закону під заборону може потрапити виготовлення і торгівля сигаретами з вмістом: понад 1 мг нікотину (зараз 1,2 мг); понад 10 мг смоли (зараз 12 мг); понад 10 мг монооксиду вуглецю (останній з показників зараз законодавством взагалі не регулюється).

Крім того, хочуть заборонити продаж сигарет зі смаковими добавками, куріння електронних сигарет і кальянів у громадських і робочих місцях і не тільки.

Виконання вимог законодавства у цій сфері пропонують стимулювати штрафами за порушення. Зокрема, за продаж тютюнових виробів неповнолітнім та за куріння у громадських та робочих місцях пропонують штрафувати на тисячу гривень, повторні подібні порушення – затягуватимуть вже на 10 тис. грн штрафу;

Які ще штрафи та обмеження пропонує «антитютюновий» законопроєкт і для кого - про це читайте у нашому матеріалі з інфографікою.

Як в Україні стежать за контролем забруднення річок

Раціональне використання води та водних ресурсів в Україні контролює Державна екологічна інспекція. У відповідь на запит «Слово і діло» у відомстві повідомили, що протягом 2019 року і 9 місяців 2020 року було складено 9 тис. 397 протоколів про адміністративні правопорушення, оштрафовано 7 тис. 749 осіб на загальну суму майже 1,5 млн грн.

Забруднення водойм і дефіцит питної води в Держекоінспекції нещодавно назвали однією з трьох основних екологічних проблем. Глава відомства Андрій Мальований зазначив, що через скидання небезпечних речовин і засмічення річок вже до 2050 року Україні загрожує дефіцит питної води. Зараз концентрація токсичних сполук в українських річках у 30-40 разів перевищує гранично допустимі норми.

Володимир Зеленський, який власне й обіцяв встановити контроль за забрудненням річок, нещодавно пройшовся по всіх основних екологічних проблемах і розповів, що буде зроблено для їхнього усунення. Зокрема, Рада нацбезпеки та оборони мала розглянути питання про стан водних ресурсів в Україні та підготувала відповідний звіт, який президенту не сподобався. Зеленський заявив, що це неповний аудит, і найближчим часом буде проведено «фундаментальний аудит системи очищення питної води та водних надр по всій країні».

Про обіцянку Володимира Зеленського «встановити контроль за забрудненням річок» та статус її виконання, а також про інші президентські обіцянки - читайте докладніше на нашому сайті.

Де можна пити воду з-під крану - а де цього краще не робити

До речі, українці переважно отримують питну воду з річок, близько 20% йде з підземних прісних вод. Через наші реалії – застарілі системи та технології очищення, зношені трубопроводи – пити воду з-під крана не рекомендується. Та ми такі не одні.

В рейтингу якості питної води Перше місце посіли відразу десять країн: Австрія, Фінляндія, Греція, Ісландія, Ірландія, Мальта, Нідерланди, Норвегія, Швейцарія, Велика Британія. В Австрії, наприклад, вода подається у водопровід з артезіанських джерел, в Ісландії – з гірських і льодовикових річок.

Без проблем також можна пити водопровідну воду в Німеччині, Люксембурзі, Швеції, Італії, Данії. Не така чиста, але все ж безпечна для вживання вода з-під кранів в Іспанії, Франції, Ізраїлі, Бельгії, Японії, Канаді, США (втім, не у всіх штатах).

Україна в цьому рейтингу перебуває на 58 місці між Коста-Рикою і Румунією, і у нас пити водопровідну воду без додаткової очистки чи кип'ятіння дуже не рекомендується.

Та є ще майже 30 країн світу, в яких пити водопровідну воду не тільки неможна, а й буквально небезпечно для життя. Серед таких Пакистан, Сенегал, Ефіопія, Камерун, Мадагаскар, Бурунді, Того, Нігерія і Нігер.

На нашій інфографіці на сайті - дивіться детальний рейтинг країн, в яких можна сміливо пити звичайну водопровідну воду, а де – ні.

Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps


Підписуйтесь на наш аккаунт в Telegram, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал