Про велику пресконференцію президента України Володимира Зеленського та обіцянки, які «Слово і діло» зафіксувало під час неї. Про невідкладний законопроєкт про корінні народи України та думку з приводу нього історика. Про голосування за трійку нових міністрів у Верховній раді та про те, чи заробляють бодай щось найбільші енергетичні компанії країни. «Слово і Діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».
Пресконференція Зеленського: що говорив та обіцяв президент
На честь другої річниці з моменту перебування на посаді президента України Володимир Зеленський провів тригодинну пресконференцію, в ході якої, за підрахунками «Слово і діло», дав 15 обіцянок, щоправда, частину з них він вже озвучував раніше. На пресконференції президент зокрема обіцяв:
- провести пенсійну реформу. У передвиборчій програмі Зеленського є конкретніша обіцянка – забезпечити перехід від солідарної до накопичувальної пенсійної системи. Як вона виконується, можна прочитати в нашому матеріалі.
- Забезпечити прибутковість «Енергоатому». Попри те, що «Енергоатом» і без того нині є прибутковим, підприємству поставлено завдання до кінця цього року заробити 500 млн доларів. А за рік - вийти на прибуток для держави в 1 млрд доларів.
- Була озвучена обіцянка - не призначати в органи виконавчої влади та не брати в команду Володимира Гройсмана, Арсенія Яценюка і Юлію Тимошенко.
- президент пообіцяв, що Арсен Аваков не залишиться на посаді голови МВС, якщо фігуранти справи Шеремета не причетні до вбивства. Раніше Зеленський обіцяв, що якщо підозрювані у вбивстві не винні, то до відповідальності притягнуть тих, хто їх звинуватив.
Про що ще говорив президент та які обіцянки озвучив - читайте про це в нашому спеціальному матеріалі на сайті та в телеграм-каналі.
Законопроєкт про корінні народи України: навіщо він потрібен
А ще, президент Володимир Зеленський вніс до Верховної ради як невідкладний законопроєкт про корінні народи України (№ 5506). У пояснювальній записці йдеться, що документ покликаний визначити правовий статус корінних народів, надати їм усі права, що передбачені Конституцією та створити сприятливі умови для їхнього розвитку та життя на території країни.
У тексті закону йдеться, що корінний народ - це автохтонна етнічна спільнота, яка сформувалася на території України, є носієм самобутньої мови та культури, має традиційні, соціальні, культурні або представницькі органи, становить етнічну меншість у складі її населення і не має власного державного утворення за межами України.
Таким чином росіяни, угорці, молдавани, поляки чи білоруси та інші етнічні групи, які лежать в основі створення інших держав не матимуть тих преференцій, які передбачені цим законом.
Корінним народам надаються широкі культурні, економічні, освітні та мовні права, також вони можуть створювати свої заклади освіти та засоби масової інформації. А представницькі органи отримуватимуть фінансування з держбюджету.
Історик і політолог Олександр Палій в коментарі для «Слово і діло» зазначив, що закон має на меті зберегти корінні народи від зникнення та надати їм усі можливості для розвитку та збереження власної культури. А ще розповів, які ж народи є корінними в Україні та чи не становить ініційований президентом законопроєкт ризиків для зловживань з боку Росії.
Детальніше про це - читайте в нашій статті.
Нові міністри: як голосувала Верховна Рада
Верховна рада, як і очікувалося, призначила трьох нових міністрів. Віктор Ляшко відтепер очолює Міністерство охорони здоров'я, Олександр Кубраков – Міністерство інфраструктури, Олексій Любченко призначений Радою очільником Мінекономіки.
До речі, саме за кандидатуру Олексія Любченка на пост віцепрем'єр-міністра – міністра економічного розвитку в сесійній залі нардепи голосували найзавзятіше - його призначення підтримали 293 депутати, 2 виступили «проти», 60 – утрималися, 22 – не голосували. Так «Слуга народу» дала 228 голосів «за». 3 голоси дали члени «Опозиційної платформи», 18 - «Батьківщина», 13 – група «За майбутнє», 20 – «Довіра», 11 – позафракційники.
Призначення Олександра Кубракова міністром інфраструктури підтримали 284 депутати, 28 при цьому голосували «проти», 49 – утрималися, 23 – не голосували взагалі. Як і у випадку з голосуванням за кандидатуру Любченка, «Слуги народу» за призначення Кубракова дали 228 голосів, зробивши результат голосування передбачуваним. Ще 18 голосів дала група «За майбутнє» та 20 – «Довіра». Від позафракційних депутатів було 13 голосів, від «Батьківщини» – 5.
За призначення Віктора Ляшка головою МОЗ свої голоси віддали 262 народних депутати, 17 виступили «проти», утрималися - аж 73, 25 – не голосували. Зокрема фракція «Слуга народу» дала 224 голоси «за», 2 – не голосували, 18 – були відсутні. 15 і 18 голосів дали групи «За майбутнє» та «Довіра» відповідно. Ляшка підтримали 5 позафракційних депутатів.
Хто ще був за, хто проти, хто утримався в сесійній залі парламенту під час голосування за нових міністрів - усі важливі цифри ви знайдете в інфографіці на нашому сайті.
Нагадаємо, 18 травня Верховна рада відправила у відставку трьох членів уряду. На наших інфографіках можна подивитися, як депутати голосували за звільнення Максима Степанова з посади міністра охорони здоров'я, Владислава Криклія – з посади голови Мінінфраструктури, і Ігоря Петрашка – з посади міністра економіки.
Скільки заробляють українські енергетичні компанії
Національна енергетична компанія «Укренерго» за шість попередніх років показувала непогані цифри прибутку, але минулого року компанія стала збитковою. Якщо у 2015 році її валовий прибуток становив 3,5 млрд грн, то уже у 2020 році ‒ збиток перевищив 24,9 млрд грн. Якщо брати до уваги чистий фінансовий результат за минулий рік, то компанія вийшла у мінус 27,5 млрд грн.
ПрАТ «Укргідроенерго» — найбільша гідрогенерувальна компанія в Україні, що включена до переліку 15 найбільших підприємств державного сектору економіки. Усі фінансові показники цієї компанії свідчать тільки про прибуткову діяльність, яка упродовж останніх п’яти років демонструє лише зростання. Валовий прибуток «Укргідроенерго» з показника у 2,3 млрд грн у 2015 році збільшився до 8,3 млрд грн у 2020-му.
Держпідприємство «Національна атомна енергогенерувальна компанія «Енергоатом» забезпечує близько 55% потреб України в електроенергії, в осінньо-зимові періоди цей показник сягає 70%. Прибуткова у 2015-му компанія зафіксувала збитки у 2020 році. Валовий прибуток «Енергоатому» торік становив 6,8 млрд грн. Однак фінансовий результат від операційної діяльності був збитковим ‒ мінус 2,3 млрд грн, а фінансовий результат до оподаткування становив мінус 5,7 млрд грн.
Фінансові результати найбільших енергетичних компаній України за 2015-2020 роки - аналітики «Слово і діло» зібрали в один цікавий матеріал з інфографікою.
Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»