Міста, острови і шельфи: які територіальні конфлікти мають країни-члени НАТО

Читать на русском

14 червня у Брюсселі відбудеться саміт лідерів країн Північноатлантичного альянсу. Захід, найімовірніше, відбудеться без участі української сторони як країни-партнера, проте на порядку денному буде питання можливого отримання Україною Плану дій щодо членства в НАТО. Принагідно «Слово і діло» проаналізувало, хто з членів Альянсу має неузгоджені територіальні питання, котрі зрештою не стали на заваді вступу країн до НАТО.

Які територіальні конфлікти мають країни-члени НАТО, дивіться на ексклюзивній інфографіці Слово і діло.
Територіальні конфлікти країн-членів НАТО ‒ інфографікаСлово і ділоЗображення максимального розміру (відкриється в новому вікні)

Від 1807 року між Португалією та Іспанією триває суперечка щодо приналежності міста Олівенси та прилеглої території. У 1801 році у результаті Бадахоської мирної угоди ці землі перейшли від Португалії до Іспанії, але згодом Лісабон почав вимагати повернення території.

Однак попри цю суперечку стосунки між країнами залишаються настільки теплими, що в 2008 році муніципалітети по обидва боки кордону, зокрема й Олівенса, увійшли до спільного єврорегіону і тісно співпрацюють один з одним. Наразі Португалія не висуває до Іспанії територіальних претензій, однак не визнає іспанського статусу міста.

Між США та Канадою є чотири невирішених територіальних питання. Вони досі сперечаються про приналежність островів Мачайас-Сіл та Норт-Рок, а також не до кінця погодили, де проходить морський кордон у протоках Сан-Хуан-де-Фука та Діксон-Ентранс. Крім того, причиною дискусії став водний кордон у Портлендському каналі та морський кордон у морі Бофорта.

Також конфлікт є між Грецією та Туреччиною. Територіальні води та шельфи Егейського моря спричинили суперечку через розвідку та експлуатацію газових родовищ на шельфах. Конфлікт не розв'язаний та періодично переходить у гостру фазу. Також відкритим залишається питання військово-політичного контролю над островом Кіпр та розвідка і експлуатація газових родовищ на шельфах Середземного моря біля острова.

Ще один конфлікт за приналежність території спалахнув між Великою Британією та Іспанією. У 1704 році Британія захопила невеликий іспанський півострів Гібралтар, а через дев’ять років Іспанія офіційно передала Гібралтар Англії за Утрехтською угодою. Пізніше іспанські сили кілька разів брали в облогу острів, сподіваючись повернути його іспанській короні.

На двох референдумах 99% гібралтарців заявляли, що хочуть залишатися під управлінням Лондона, але й досі періодично та безрезультатно уряди Іспанії, Великої Британії та Гібралтару проводять тристоронні переговори щодо приналежності території.

Безлюдний острів Ганс площею 1,3 кв. км лежить посередині протоки, що розділяє Канаду і Гренландію. Примітно, що обидві сторони заявляють про власний суверенітет над островом та вивішують над ним свої прапори.

Суперечка між Канадою і Данією не призвела до збройних зіткнень, але від кінця 1980-х років на острів регулярно, хоча і не одночасно, прибувають військові кораблі обох країн, ставлять свої прапори і залишають біля підніжжя флагштока пляшку: канадці ‒ віскі, а данці ‒ шнапс, через що конфлікт неформально називають «війна віскі та шнапсу».

Хорватія і Словенія також мають конфлікт через морський кордон у Піранській затоці Адріатичного моря. Сторони вимагали демаркацію кордону між двома країнами. У 2017 році Арбітражний суд Гааги визначив лінію демаркації, але Хорватія відмовилася визнавати рішення суду. Конфлікт не вирішений і досі.

Крім того, країни-члени НАТО мають територіальні конфлікти з державами, які не входять до Альянсу. Наприклад, Велика Британія та Аргентина сперечаються щодо приналежності Фолклендських островів, а США і Гаїті не можуть вирішити, кому належить острів Навасса. А от за приналежність рифу Бахо-Нуево з 1882 року сперечаються США, Колумбія, Нікарагуа та Ямайка.

Велика Британія та Ірландія конфліктують через водний кордон у затоках Лох-Фойл та Карлінгфорд-Лох. Питання демаркації кордону знову постало після брекзиту, спір досі не вирішений.

Франція і Мадагаскар сперечаються через приналежність рифу Банк-дю-Гейзер, островів Бассас-да-Індія та Європа і острова Жуан-ді-Нова у Мозамбіцькій протоці ‒ Мадагаскар заявляє про свої права на острови. А от Іспанія та Марокко не вирішили, кому належать міста Сеута та Мелілья.

Велика Британія та Маврикій від 1968 року і досі сперечаються щодо приналежності архіпелагу Чагос, який має велике геополітичне значення.

До слова, чи стане Україна ближчою до НАТО на тлі можливої російської агресії, читайте в матеріалі політолога Олександра Радчука.

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps


Підписуйтесь на наш аккаунт в Telegram, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал