Спеціалізована антикорупційна прокуратура знову закрила кримінальне провадження про багатомільярдні збитків від впровадження формули «Роттердам плюс».
Таку інформацію журналісту «Слово і діло» підтвердив прокурор САП Віталій Пономаренко, а також повідомила пресслужба Національного антикорупційного бюро.
«Прокурор САП Пономаренко вдруге закрив справу «Роттердам+». НАБУ оскаржить це незаконне рішення», – заявили в бюро.
За інформацією «Слово і діло», справу закрили у зв'язку зі встановленням відсутності в діянні складу кримінального правопорушення, тобто за пунктом 2 частини 1 статті 284 КПК України.
Нещодавно на парламентському комітеті прокурор САП Пономаренко повідомив, що він не може передати до суду справу «Роттердам плюс». «На моє переконання, іти до суду з тими матеріалами, які є, ми не маємо права. Тому що, по-перше, у нас не встановлені розміри збитків. По-друге, у нас не встановлені самі потерпілі. Тобто, навіть якщо ми можемо сказати, шо є якась сума збитків, то немає того, кому вони завдані», – наголосив Пономаренко.
Нагадаємо, 27 серпня прокурор Пономаренко вирішив закрити справу про формулу «Роттердам плюс» в частині оголошених підозр. Водночас, нещодавно НАБУ отримало нову експертизу за делу «Роттердам плюс», яка підтвердила 39 млрд грн збитків від впровадження формули. Після чого експерт, яка провела це дослідження, заявила про тиск на неї. До того ж, генпрокурор Ірина Венедіктова відмовилася змінювати прокурора у справі на прохання детективів НАБУ. Пізніше Вищий антикорупційний суд скасував закриття справи «Роттердам плюс».
За версією слідства, генеральний директор ДТЕК Мережі Іван Гелюх і ще один менеджер ДТЕК Борис Лісовий за попередньою домовленістю з ексголовою НКРЕКП Дмитром Вовком, колишнім членом Нацкомісії Володимиром Євдокімовим, заступником начальника управління енергоринку НКРЕКП Тарасом Ревенком і начальником відділу цього управління Володимиром Бутовським завчасно до ухвалення формули «Роттердам плюс» обговорювали можливість її впровадження. Спочатку формулу нібито планували застосувати лише на те вугілля, яке доставляють в Україну портами.
Проте кількість такого вугілля становила приблизно 130 тисяч тонн на рік із загального обсягу вугілля такої марки, яке використовують на ТЕС, в 25,5 млн тонн. Пізніше всі вищезгадані особи дійшли згоди застосовувати цю формулу на весь обсяг вугілля, що було запропоновано посадовцями НКРЕКП на засіданні 28 січня 2016 року. Вже 3 березня того ж року посадовці Нацкомісії після одержання дозволу з АМКУ забезпечили розгляду порядку денного, де було питання формули «Роттердам плюс», яку затвердили на тому засіданні. Попередня експертиза встановила нібито 18,87 млрд грн завданих збитків від впровадження НКРЕКП цієї формули, оскільки від неї отримала надприбутки група компаній ДТЕК, яка займала частку в тепловій генерації в 70%-80%.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ YOUTUBE КАНАЛ
та дивіться першими нові відео від «Слово і діло»