Венедіктова не буде змінювати прокурора у справі «Роттердам+»

Читать на русском
Очільниця Офісу генпрокурора повідомила, що не буде втручатися у справу про багатомільярдні збитки та не змінить в ній прокурора.
Ірина Венедіктовафото: УП

Генеральна прокурорка Ірина Венедіктова не буде змінювати старшого прокурора у кримінальному провадженні за фактом 39 млрд грн збитків, завданих формулою «Роттердам+».

Про це вона заявила у Верховній раді, відповідаючи на запитання народних депутатів, повідомляє «Слово і діло».

«Цією справою має займатися новий очільник САП, який зможе передивитися матеріали, передивитися процесуальні рішення всіх, і зрозуміти, яким правильним чином діяти, як правильно формувати групу. Тому що Вищий антикорупційний суд (ВАКС) двічі відповів (розглянув заяви про відвід прокурора) на питання, наскільки можна змінювати групу чи не можна. І ВАКС у цьому визначився. Тому я не хочу жодним чином впливати – з одного боку, а з іншого боку – нести потім відповідальність за ті вироки, які може ухвалити суд в цій справі. Це справа виключно антикорупційної інфраструктури», – підкреслила вона.

Раніше САП вдруге поновила розслідування справи «Роттердам+». Також прокуратура звернулася до генпрокурора з проханням замінити старшого прокурора у справі, оскільки виконувач обов'язків керівника САП не має відповідних повноважень.

Справа «Роттердам+»: від гучних підозр до подвійного закриттяАнтикорупційна прокуратура вдруге закрила гучне кримінальне провадження про можливі багатомільярдні збитки від скандальної формули.

Нагадаємо, 21 січня прокурор САП Пономаренко вдруге закрив справу «Роттердам плюс» у зв'язку з відсутністю складу злочину. До цього він закривав провадження 27 серпня. Тоді ж НАБУ отримало нову експертизу у справі «Роттердам плюс», яка підтвердила 39 млрд грн збитків від впровадження формули. Після чого експерт, яка провела це дослідження, заявила про тиск на неї. До того ж, генпрокурор Ірина Венедіктова відмовилася змінювати прокурора у справі на прохання детективів НАБУ. Пізніше Вищий антикорупційний суд скасував закриття справи «Роттердам плюс».

За версією слідства, генеральний директор ДТЕК Мережі Іван Гелюх і ще один менеджер ДТЕК Борис Лісовий за попередньою домовленістю з ексголовою НКРЕКП Дмитром Вовком, колишнім членом Нацкомісії Володимиром Євдокімовим, заступником начальника управління енергоринку НКРЕКП Тарасом Ревенком і начальником відділу цього управління Володимиром Бутовським завчасно до ухвалення формули «Роттердам плюс» обговорювали можливість її впровадження. Спочатку формулу нібито планували застосувати лише на те вугілля, яке доставляють в Україну портами.

Проте кількість такого вугілля становила приблизно 130 тисяч тонн на рік із загального обсягу вугілля такої марки, яке використовують на ТЕС, в 25,5 млн тонн. Пізніше всі вищезгадані особи дійшли згоди застосовувати цю формулу на весь обсяг вугілля, що було запропоновано посадовцями НКРЕКП на засіданні 28 січня 2016 року. Вже 3 березня того ж року посадовці Нацкомісії після одержання дозволу з АМКУ забезпечили розгляду порядку денного, де було питання формули «Роттердам плюс», яку затвердили на тому засіданні. Попередня експертиза встановила нібито 18,87 млрд грн завданих збитків від впровадження НКРЕКП цієї формули, оскільки від неї отримала надприбутки група компаній ДТЕК, яка займала частку в тепловій генерації в 70%-80%.

Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps


Підписуйтесь на наш аккаунт в Telegram, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал
Загрузка...