Директор НАБУ розповів про долю справи «Роттердам+»

Читать на русском
Один із прокурорів у справі збитків від скандальної формули готовий іти з цією справою до суду, але йому потрібне погодження старшого групи.
Артем Ситникфото: «Слово і діло»

Один із прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури готовий іти до суду зі справою про понад 39 млрд грн збитків від формули «Роттердам плюс», але старший групи прокурорів Віталій Пономаренко, який уже двічі закривав провадження, заперечує.

Про це в інтерв'ю «Цензор.НЕТ» розповів директор Національного антикорупційного бюро Артем Ситник.

«Є наказ генерального прокурора, хоча, на мою думку, він ніяким чином не розповсюджується на роботу САП, де написано про те, що всі важливі рішення ухвалюються прокурором старшим групи, той, який закривав справу, або прокурором групи, але за погодженням із старшим прокурором. Є прокурор в групі, який готовий іти в суд з цією справою, але при цьому старший групи заперечує», – підкреслив Ситник.

За його словами, НАБУ вже зверталося до генпрокурора аби змінити групу і дати іншим прокурорам розібратися у справі, але жодного руху у цьому питанні немає.

Раніше САП вдруге поновила розслідування справи «Роттердам+». Також прокуратура звернулася до генпрокурора з проханням замінити старшого прокурора у справі, оскільки виконувач обов'язків керівника САП не має відповідних повноважень.

Нагадаємо, 21 січня прокурор САП Пономаренко вдруге закрив справу «Роттердам плюс» у зв'язку з відсутністю складу злочину. До цього він закривав провадження 27 серпня. Тоді ж НАБУ отримало нову експертизу у справі «Роттердам плюс», яка підтвердила 39 млрд грн збитків від впровадження формули. Після чого експерт, яка провела це дослідження, заявила про тиск на неї. До того ж, генпрокурор Ірина Венедіктова відмовилася змінювати прокурора у справі на прохання детективів НАБУ. Пізніше Вищий антикорупційний суд скасував закриття справи «Роттердам плюс».

За версією слідства, генеральний директор ДТЕК Мережі Іван Гелюх і ще один менеджер ДТЕК Борис Лісовий за попередньою домовленістю з ексголовою НКРЕКП Дмитром Вовком, колишнім членом Нацкомісії Володимиром Євдокімовим, заступником начальника управління енергоринку НКРЕКП Тарасом Ревенком і начальником відділу цього управління Володимиром Бутовським завчасно до ухвалення формули «Роттердам плюс» обговорювали можливість її впровадження. Спочатку формулу нібито планували застосувати лише на те вугілля, яке доставляють в Україну портами.

Проте кількість такого вугілля становила приблизно 130 тисяч тонн на рік із загального обсягу вугілля такої марки, яке використовують на ТЕС, в 25,5 млн тонн. Пізніше всі вищезгадані особи дійшли згоди застосовувати цю формулу на весь обсяг вугілля, що було запропоновано посадовцями НКРЕКП на засіданні 28 січня 2016 року. Вже 3 березня того ж року посадовці Нацкомісії після одержання дозволу з АМКУ забезпечили розгляду порядку денного, де було питання формули «Роттердам плюс», яку затвердили на тому засіданні. Попередня експертиза встановила нібито 18,87 млрд грн завданих збитків від впровадження НКРЕКП цієї формули, оскільки від неї отримала надприбутки група компаній ДТЕК, яка займала частку в тепловій генерації в 70%-80%.

Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps


Підписуйтесь на наш аккаунт в Telegram, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал