На початку епідемії COVID-19 експерти наголошували, що перед урядом постане ще один виклик: звідки узяти стільки грошей, щоб кожному хворому виплатити лікарняний. З настанням третьої хвилі коронавірусу у середині березня Фонд соцстрахування повідомив, що виплати затримуватимуть на три тижні, бо зараз бракує коштів. З урахуванням цього Мінсоцполітики підготувало законопроєкт про запуск електронних лікарняних, однак у тексті документа йдеться і про зміну нарахування виплат. На яких умовах тепер дозволять хворіти українцям, які працюють розбиралися «Слово і діло».
Як змінять виплату лікарняних
Через зростання захворюваності на коронавірус різко збільшилось навантаження на Фонд соцстрахування, спадає економічна активність і скорочуються надходження від ЄСВ, що разом призводить до критичної ситуації з фінансами ‒ наголошують у Мінсоцполітики. Там підготували законопроєкт, який пропонує вихід із ситуації шляхом впровадження електронних лікарняних, введення реєстру для перевірки обґрунтованості лікарняних та зменшення виплат з урахуванням стажу роботи.
Пропонують збільшити виплати тим працівникам, які мають великий трудовий стаж:
- Нині 50% середньої зарплати виплачують працівникам зі стажем до трьох років, а закон пропонує збільшити цю цифру до п’яти років.
- Відповідно 60% зарплати зараз отримують ті, у кого стаж від 3 до 5 років, а після ухвалення закону ‒ тільки працівники зі стажем від 5 до 10 років.
- 70% середньої зарплати сьогодні передбачено, якщо стаж від п'яти до восьми років, а буде передбачено, якщо стаж від 10 до 15 років;
- 80% середньої зарплати хочуть виплачувати, якщо стаж від 15 років до 20.
- А 100% зарплати отримають тільки ті, хто працює над 20 років.
Тобто фахівець із восьмирічним стажем сьогодні може хворіти і при цьому отримувати повноцінну зарплату, але після ухвалення законопроєкту він отримає від держави тільки 60% середньої заробітної плати.
Крім того, зміни до закону зобов’язують роботодавця виплачувати підлеглому 10 днів лікарняного, замість звичних п’яти. Крім того, держава хоче перекласти на роботодавців і фінансові зобов’язання перед хворими на коронавірус. Особливо при амбулаторно-поліклінічному лікуванні, яке займає менше часу, ніж у стаціонарі.
За чинними стандартами, людина вважається здоровою через десять днів після позитивного ПЛР-тесту плюс три дні без симптомів ГРЗ. Після цього працівник може виходити на роботу, але Фонд соцстрахування виплатить тільки триденну допомогу, а не за вісім днів як зараз.
Сам законопроєкт зараз перебуває на громадському обговоренні. До 29 квітня ще можна подати свої зауваження, але вже за перший тиждень зафіксовано 24 негативних відгуки і жодного позитивного. У разі ухвалення законопроєкт набере чинності від 21 серпня 2021 року.
Також законопроєкт наводить дві умови, коли лікарняний не виплачуватиметься зовсім:
- за час простою, якщо тільки людина не захворіла до його початку.
Тобто якщо під час локдауну підприємство оформить простій і під час цього працівник захворіє, то ані роботодавець, ані держава не будуть нічого виплачувати.
- за час тимчасової непрацездатності за медвисновком, який визнають необґрунтованим у ході перевірки.
Яким буде електронний лікарняний
Листків непрацездатності у паперовому вигляді більше не буде. Електронні довідки тепер зберігатимуться тільки в реєстрі застрахованих осіб. Порядок ведення реєстру електронних лікарняних Кабмін пропише окремо, протягом трьох місяців після ухвалення проєкту закону.
Цифровим тепер буде і лікарняний листок, і медичний висновок як лікаря, так і комісії лікарів за підсумками медекспертизи. Але зараз ще не зрозуміло, чи змінить уряд порядок видачі лікарняних. Наразі лікар після особистого огляду (за винятком COVID-19) видає лікарняний терміном на п'ять днів і може продовжувати його ще на 10 днів. Якщо лікарняний потрібний і надалі, то з 15 дня його можна продовжити тільки після консультації із завідувачем відділення. Після місяця лікарняний йде на розгляд консультаційної комісії, яку призначає лікар.
За новими правилами, на кожному етапі висновок фіксуватимуть у реєстр і перевірятимуть його обґрунтованість, а також у Фонді соцстрахування проводитимуть розслідування страхових випадків. Для цього створять окремий пул страхових лікарів-експертів при Фонді, а порядок проведення перевірки пізніше пропише уряд.
Ці експерти отримають доступ до медустанов, будуть працювати з реєстром електронних лікарняних та їм зобов'язані будуть надавати доступ до всіх документів – облікових, медичних, зокрема і до інформації з обмеженим доступом, в поліклініках, лікарнях, лікарів-ФОПів.
Також вони матимуть право вимагати від лікарів, які оформляють лікарняні, письмових пояснень щодо того чи іншого випадку. Також урядовці планують дописати окрему статтю про заходи впливу та стягнення.
За підроблення лікарняного зараз загрожує штраф до 17 000 грн або обмеження волі до двох років, а за видання свідомо підробленого листка непрацездатності ‒ 3 400 грн штрафу або обмеження волі до трьох років.
У законопроєкті акцентують на створенні необґрунтованого медвисновку, відповідає за який лікар. Страхові лікарі-експерти можуть звернутися з вимогою усунути порушення, а якщо ж допомогу на підставі такого висновку вже виплатять, вони вимагатимуть компенсації. Її протягом десяти днів повинен буде виплатити той лікар, який оформив небґрунтований лікарняний.
Нагадаємо, 30 березня Верховна рада підтримала в цілому законопроєкт №5300 про допомогу ФОП і найманим працівникам через локдаун в «червоних» зонах, а 6 квітня Володимир Зеленський підписав цей закон. Як та хто може отримати виплати і що для цього потрібно зробити, розібралося «Слово і діло».
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»